Євангелія від Марка 5:1-20

1Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську. 2І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа. 3Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв’язати; – 4раз-у-раз його зв’язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати. 5Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням. 6Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому 7і закричав великим голосом: Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене! 8Бо він сказав до нього: Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка! 9Ще й спитав його: Як тебе звати? Той же відрік: Легіон – мені ім’я, багато бо нас! 10І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю. 11А було там на узгір’ї велике стадо свиней, що паслося собі. 12Тож удалися до нього з проханням: Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них. 13І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо – близько дві тисячі! – з кручі у море та й потопилось у морі. 14А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, – то й повиходили побачити, що сталось. 15Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, – той, що мав у собі легіон, – і полякались. 16І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих. 17Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць. 18І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому. 19Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою. 20Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, – отож чудувалися всі.