Євангелія від Марка 6:30-45

30Апостоли ж зійшлися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали. 31Він їм і каже: Ідіть самі одні осторонь, десь насамоту, та й відпочиньте трохи. Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть щось перекусити. 32І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні. 33Але бачили їх, як вони відпливали, й багато впізнали їх, тож пішки збіглись туди з усіх міст та й випередили їх. 34Вийшовши Ісус, побачив силу народу – і змилосердився над ними, були бо вони, немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало. 35А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть: Місце самотнє тут, та й час уже пізній. 36Відпусти їх, хай собі підуть в околишні слободи й села та куплять собі щось із’їсти. 37А він у відповідь їм: Дайте ви їм їсти. Ті йому й кажуть: Чи не піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм спожити? 38Він і же каже їм: Скільки хлібів маєте? Підіть та подивіться. Розвідались вони і кажуть: П’ять, ще й дві риби. 39Тоді він повелів їм посадити всіх гуртками на моріжку. 40І посідали гуртками по сотнях та півсотнях. 41Узяв він п’ять хлібів і дві риби та й, поглянувши на небо, поблагословив, розломив хліби й став роздавати учням, щоб клали перед тими. А й дві риби розділив між усіма. 42І їли всі – й наситились. 43І назбирали кусків хліба повних дванадцять кошиків, ще й рештки риби. 44Тих же, що їли хліби, було п’ять тисяч чоловік! 45І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, – поки він відпустить народ.