Євангелія від Марка 6:45-53

45І відразу ж спонукав своїх учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, – поки він відпустить народ. 46Відпустивши ж їх, пішов на гору помолитись. 47Як настав вечір, човен був посеред моря, а він сам один на землі. 48Коли ж побачив, як вони, веслувавши, втомились, – вітер бо їм був противний, – то близько четвертої сторожі ночі подався до них, простуючи морем, – хотів обминути їх. 49Вони ж, побачивши, як він ступає морем, гадали, що то примара, та й закричали. 50Усі бо уздріли його й занепокоїлись. Він же вмить заговорив до них, мовивши: Будьте ж мужні: це я, не бійтесь! 51І ввійшов до них у човен, – й ущух вітер. І вони в собі вельми здумілись, – понад міру, 52бо не розуміли чуда з хлібами – серце їхнє було нечуйне. 53І, перепливши, прибули вони в землю Генезаретську й причалили.