Євангелія від Марка 10:17-27

17Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? 18Чого називаєш мене благим? – сказав Ісус до нього. – Ніхто не благий, окрім одного Бога. 19Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір. 20Він же у відповідь мовив до нього: Учителю, я вже те дотримував змалку. 21Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною. 22Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, – мав бо великі багатства. 23Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже! 24Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! 25Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже. 26Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: Хто ж тоді може спастися? 27Ісус же, поглянувши на них, мовить: У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо.