Євангелія від Марка 12:28-37

28Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: Яка перша з усіх заповідей? 29Ісус відповів: Перша – Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог – Господь Єдиний, 30і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю. 31А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає. 32І сказав йому книжник: Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він – Єдиний, і що нема іншого, крім нього. 33А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, – це більш, ніж усі всепалення та жертви. 34Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: Ти недалеко від Божого Царства. І ніхто не смів більше його запитувати. 35Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: Як можуть книжники казати, що Христос – син Давидів? 36Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги. 37Сам Давид зве його Господом; як же тоді він – його син? І багато людей слухало його радо.