Євангелія від Марка 14:27-42

27І сказав їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вдарю пастиря, і вівці розбіжаться. 28Та по моїм воскресінні випереджу вас у Галилеї. 29А Петро сказав до нього: Навіть коли й усі спокусяться, – та не я! 30Відповів йому Ісус: Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся. 31А він ще більше твердив: Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречусь я тебе! І всі так само говорили. 32І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, – то й каже своїм учням: Посидьте тут, поки я помолюся. 33І взяв із собою Петра, Якова та Івана, і почав жахатись та тривожитись. 34Потім каже до них: Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте. 35Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година. 36І мовив: Авва – Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти. 37І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години? 38Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе! 39І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово. 40І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати. 41Повернувся він утретє й каже їм: Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам. 42Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!