Євангелія від Марка 14:66-72

66Коли Петро був унизу на подвір’ї, приходить одна з служниць первосвященика 67і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: А й ти був з Ісусом Назарянином. 68Та він відрікся, кажучи: Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш. Та й вийшов геть на переддвір’я, – а півень і заспівав! 69Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: Цей з їхніх. 70Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин. 71Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете. 72І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: Перше ніж півень заспіває двічі, – тричі мене відречешся. Та й заридав гірко.