Євангелія від Марка 2:1-12

1Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі. 2І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом. 3І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо. 4А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. 5Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: Сину, відпускаються тобі твої гріхи. 6А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: 7І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога? 8Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? 9Що легше – сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи? 10Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – мовить до розслабленого: 11Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому. 12Устав той – і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: Ніколи ми такого не бачили!