Євангелія від Матея 14:22-34

22І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ. 23І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один. 24Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний. 25О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем. 26Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. “То привид!” – заговорили й закричали з переляку. 27Та Ісус тієї ж миті мовив до них: “Заспокойтесь, – це я, не страхайтеся!” 28Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!” 29“Підійди!” – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса; 30але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!” 31Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?” 32І як увійшли до човна, вітер ущух. 33А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно – Син Божий!” 34І перепливши, прибули в землю генезаретську.