Євангелія від Матея 22:35-46

35І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи: 36“Учителю, котра найбільша заповідь у законі?” 37Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: 38це найбільша й найперша заповідь. 39А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого. 40На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.” 41Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх: 42“Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.” 43Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом, 44кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги. 45Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?” 46І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.