Послання Апостола Павла до Колосян

1. Заголовок 1-2; подяка 3-8; молитва 9-14; першенство Христа 15-23; апостольські труди св. Павла 24-29

1Павло, Божою волею, апостол Христа Ісуса, та брат Тимотей
2святим у Колоссах і вірним братам у Христі: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!
3Ми дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа завжди молячися за вас,
4відколи ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, що маєте до всіх святих
5задля надії, що вам збережена на небі, що про неї оповіщення ви нещодавно чули у проповіді Євангелії правди,
6яка до вас прибула, і як у всьому світі дає плоди і зростає, так і у вас, від того дня, коли ви почули і спізнали благодать Божу в правді.
7Ви навчилися від Епафра, нашого любого товариша в службі, який для вас є вірним Христовим слугою.
8Він і виявив нам любов вашу духовну.
9Тому й ми від того дня, коли почули, не перестаємо за вас молитися та просити, щоб ви дійшли до повного спізнання Божої волі в усякій мудрості та духовнім розумінні,
10щоб жити вам життям, достойним Господа, і подобатися йому в усьому, приносячи плід у всякому доброму ділі і зростаючи у спізнанні Бога,
11покріплені всякою силою завдяки його славній потузі, щоб осягнути всяку витривалість і довготерпеливість із радістю.
12Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі.
13Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина,
14в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів.
15Він – образ невидимого Бога, первородний усякого створіння,
16бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене.
17Він раніш усього, і все існує в ньому.
18Він також голова тіла, тобто Церкви. Він – начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство,
19бо сподобалося Богові, щоб уся повнота перебувала в ньому
20і щоб через нього примирити з собою все чи то земне, а чи небесне, встановивши мир кров’ю його хреста.
21І вас самих, що колись були Богові чужі й вороги йому думкою та лихими вчинками, –
22тепер він примирив на смертнім його тілі, щоб вас зробити святими, без плями та бездоганними перед собою.
23Тільки ж перебувайте у вірі, утверджені та постійні, не відхиляючись від надії Євангелії, яку ви чули, проповідану всьому створінню, що під небом, а якої я, Павло, став слугою.
24Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква;
25якої я став слугою, згідно з розпорядженням Божим, даним мені заради вас, щоби звістувати повнотою між вами слово Боже,
26оту тайну, заховану від віків та поколінь, але яка тепер відкрита для його святих.
27їм Бог зізволив об’явити, яке то величне багатство цієї тайни між поганами, що є – Христос між вами, надія слави.
28Його ми проповідуємо, настановлюючи кожну людину та повчаючи в усякій мудрості, щоб появити досконалою кожну людину у Христі.
29Власне, для цього я і працюю, змагаючись його силою, яка діє в мені потужно.

2. Павло непокоїться за віру колосян 1-7; пересторога від лжевчителів 8-23

1Я хочу, щоб ви знали, яка в мене велика боротьба за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, –
2щоб потішити серця їхні, в любові з’єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни – Христа,
3в якому сховані всі скарби мудрости і знання.
4А кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами;
5бо хоч я і відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа.
6Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте;
7вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою.
8Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом.
9– У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества,
10і ви причасні в тій його повноті. Він бо голова всякого начала і власти.
11У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, – обрізанням Христовим.
12Поховані з ним у хрищенні, з ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.
13І вас, що були мертві гріхами й вашим необрізанням тілесним, – він оживив вас із ним, простивши нам усі провини.
14Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста;
15а роззброївши начала і власті, він виставив їх на видовище, перемігши їх у ньому.
16Нехай же нас ніхто не судить із-за їжі чи пиття, чи у справі свят, чи щодо новомісяця, чи суботи;
17це – тінь наступних речей, а тіло – Христове.
18Нехай ніхто вас не позбавляє нагороди – сповидною покорою і служінням ангелам: звертає бо всю увагу на привиди, порожньо надимається своїм тілесним розумом,
19і не тримається голови, від якої все тіло, – суглубами та зв’язями об’єднане і зміцнене, – яке росте Божим зростанням.
20А коли ви з Христом умерли для стихій світу, для чого, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам:
21«Не дотикайся, не куштуй, не рухай!»
22Усе це нищиться від уживання його згідно з законами й навчанням людським.
23Вони ж мають вигляд мудрости в добровільній службі, покорі та вмертвленні тіла, однак не мають іншої вартости, крім насичення тіла.

3. Загальні приписи християнського життя

1А коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога.
2Думайте про горішнє, а не про земне.
3Бо ви померли, і життя ваше поховане з Христом у Бозі.
4Коли ж Христос, ваше життя, з’явиться, тоді й ви з ним з’явитесь у славі.
5Умертвлюйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху пожадливість, зажерливість – що є ідолопоклонство.
6За все це падає гнів Божий на неслухняних.
7Ви самі нещодавно поводилися так само, коли жили в тому.
8Тепер же відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лютість, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст!
9Не говоріть неправди одне одному, бо ви з себе скинули стару людину з її ділами
10й одягнулися в нову, що відновлюється до досконалого спізнання, відповідно до образу свого Творця.
11Тим то немає грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому – Христос.
12Вдягніться, отже, як вибрані Божі, святі й любі, у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість,
13терплячи один одного й прощаючи одне одному взаємно, коли б хтось мав на кого скаргу. Так, як Господь простив вам, чиніть і ви так само.
14А над усе будьте в любові, що є зв’язок досконалости,
15і нехай панує в серцях ваших мир Христовий, до якого ви були покликані, в одному тілі, та й будьте вдячні.
16Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумлюйте одні одних, співаючи Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні.
17І все, що б ви тільки говорили й робили, – все чиніть в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богові Отцеві через нього.
18Жінки, коріться чоловікам, як воно в Господі личить.
19Чоловіки, любіть жінок і не будьте прикрі супроти них.
20Діти, слухайтеся батьків у всьому, бо це Господеві вгодне.
21Батьки, не дратуйте дітей ваших, а то впадуть на дусі.
22Раби, слухайтесь у всьому панів земних, працюючи не лише про людське око, щоб людям вподобатися, але у простоті серця, в Господнім острасі.
23Усе, що тільки чините, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей,
24знаючи, що приймете від Господа нагороду – спадщину. Служіте Господеві Христові!
25Хто кривдить, візьме відплату за те, що скривдив, без огляду на особу.

4. Християнська праведність 1-6; привіти друзів 7-18

1Пани, віддавайте слугам те, що справедливе й належне, знаючи, що й ви маєте пана у небі.
2Будьте в молитві витривалі й чувайте на ній в подяці.
3Моліться рівночасно і за нас, щоб Бог відчинив нам двері проповіді, щоб ми могли звістувати тайну Христову, за котру я в кайданах,
4щоб я її оголосив, як мені треба говорити.
5Поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи нагоду.
6Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб знали, як треба вам кожному відповідати.
7Щодо мене, то вас повідомить про все Тихик, любий брат, вірний слуга і співробітник у Господі.
8Його я до вас, власне, на те й вислав, щоб ви довідалися про наші справи та щоб він утішив серця ваші,
9разом з Онисимом, вірним та любим братом, котрий є з-між вас. Вони скажуть вам про все, що діється тут.
10Вітає вас Аристарх, товариш мій у неволі, і Марко, небіж Варнави, – про нього маєте вказівки, – прийміть його, як до вас прийде; –
11та Ісус, названий Юст. Вони, ті єдині з обрізаних – мої співробітники для царства Божого; вони стали відрадою для мене.
12Вітає вас і Епафр, що з-між вас, слуга Ісуса Христа. Він завжди змагається за вас у молитвах, щоб ви стояли непохитно в досконалості й виконували волю Божу в усім.
13Свідчу за нього, що він багато побивається за вами, а й за тими, хто в Лаодікеї та Гієраполі.
14Вітає вас Лука, любий лікар, та Димас.
15Вітайте братів у Лаодікеї і Німфана та його домашню Церкву.
16І як цей лист буде прочитаний у вас, зробіть так, щоб він був прочитаний і в лаодікійській Церкві, а лист Лаодікеї щоб ви також прочитали.
17Та скажіть Архипові: Вважай на службу, що прийняв від Господа, щоб її виконати.
18Привіт моєю, Павловою, рукою. Пам’ятайте про мої кайдани. Благодать хай буде з вами!

Послання Апостола Павла до Филип’ян  І Послання Апостола Павла до Солунян