Пророк Авдій

1. Видіння про Едом: його провина та покарання

1Видіння Авдія. Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього!
2Ось я зроблю тебе поміж народами маленьким, тобою будуть нехтувати вельми!
3Гординя твого серця тебе обманула! Тебе, що живеш у щілинах скелястих, у твоїм високім житлі, і що міркуєш собі в серці: Хто мене скине вниз додолу?
4Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, – слово Господнє!
5Якби до тебе вдерлися злодії або уночі розбишаки, чи не украли б тільки те, чого їм досить? Якби до тебе увійшли збирачі винограду, чи не зоставили б грон бодай кілька?
6Як же обшукано Ісава, обшарено всі його скриті скарби!
7Аж до границі вигнали тебе всі твої союзники; тебе обманули, перемогли тебе друзі твої! Тії, що хліб твій їли, петлю на тебе ставлять.
8Хіба я того дня, – слово Господнє, – не вигублю мудрих з Едома, розум з гори Ісава?
9Страхом побиті будуть вояки твої, Темане, щоб винищити всіх з гори Ісава.
10За різанину, за насильство над твоїм братом Яковом сором тебе окриє, і ти повіки зникнеш. 
11Тоді, коли ти стояв збоку, коли чужинці його багатство геть забирали, і варвари вривалися в його ворота, на Єрусалим кидали жереб, – ти теж був як один з них!
12Та не годилось було тобі дивитись на день брата твого в день його горя; ані радіти злісно над синами Юди в день їхньої руїни, ані роззявляти рота в день нещастя.
13Та й не годилось було тобі вдиратися в ворота люду мого в день його лиха. Ні, не годилось було дивитися тобі на його злидні в день його лиха, ні зазіхати на його майно в день його лиха,
14ані ставати на перехресті, щоб утікачів його вбивати, ні видавати тих, що заціліли в день нещастя.
15Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову!
16Бо так, як ви пили на моїй святій горі, усі народи будуть пити завжди; будуть пити й глитати, і будуть, наче б їх не було.
17А на Сіон-горі будуть ті, що заціліють, – вона буде святою – і дім Якова їхні посілості посяде.
18Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім – полум’ям, а дім Ісавів -соломою. Вони його запалять і пожеруть. Ніхто не лишиться з дому Ісава, – бо Господь сказав.»
19Ті, що на півдні, займуть Ісав-гору, а ті з поділля – філістимлян; вони займуть край Ефраїма і край Самарію, а Веніямин займе Гілеад.
20І полонені цього війська, сини Ізраїля, які серед ханаанян аж до Сарепти, і єрусалимські полонені, які у Сефараді, – займуть міста на півдні.
21Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, – і Господнє буде царство.

 

Попередня книга (“Пророк Амос”)  Наступна книга (“Пророк Йона”)