Пророк Малахія

1 2 3

1. Любов Бога до Ізраїля

1Пророцтво. Слово Господнє до Ізраїля через Малахію:
2«Я полюбив вас, каже Господь. А ви питаєте: У чому виявилась любов твоя до нас? Хіба Ісав не брат Якова? – слово Господнє. Однак полюбив Якова,
3Ісав же знавіснів мені. Я гори його обернув у пустелю, його спадщину дав шакалам, що в пустині.
4Якщо Едом казатиме: Нас зруйновано, та ми руїни знову відбудуєм! – то Господь сил так каже: Вони збудують, а я розвалю. І їх назвуть: Безбожности країна, народ, на який Господь розгнівався повіки.
5Ви це побачите на власні очі й скажете: Господь і поза межами Ізраїля великий.
6Син шанує батька, а слуга господаря, коли ж я батько, то де моя пошана? Коли я господар, де страх передо мною? – каже Господь сил до вас, священики, що моє ім’я зневажаєте й питаєте: Чим зневажаємо ми твоє ім’я?
7Тим, що приносите на мій жертовник хліб нечистий. А ще й питаєте: Чим ми його осквернили? Та тим, що думаєте, мовляв, стіл Господній можна зневажати.
8А як приносите сліпе у жертву, хіба ж то не зле? І як приносите кульгаве або хворе, то це не зле? Попробуй принести його начальникові твоєму, чи він буде тобою радий, чи він тебе ласкаво прийме, – говорить Господь сил.
9Тепер, отже, благайте ж Бога, щоб змилувавсь над вами; чи прийме він когось із вас ласкаво? – говорить Господь сил.
10Коли б то вже котрийсь із вас зачинив двері, щоб вам на моїм жертовнику не палити вогню марно! Не довподоби ви мені стали, – говорить Господь сил, – і не милі мені приноси з рук ваших.
11Бо від сходу сонця аж до його заходу між народами велике моє ім’я, і на кожнім місці моєму імені приноситься кадило й чиста жертва; бо моє ім’я між народами велике, – говорить Господь сил.
12Ви ж його зневажаєте, кажучи: Господній стіл,- нечистий, і страва, що кладуть на нього, зневаги варта.
13І кажете: Глядіть, яка морока! -і маловажите ним, – говорить Господь сил. Приносите грабоване кульгаве й хворе, таке приносите у жертву! Таке б мені приймати із рук ваших? – говорить Господь.
14Проклят шахрай, що має в череді самця і ним обрікся, але приносить Господеві в жертву хирне; бо я – Великий Цар, говорить Господь сил, і моє ім’я страшне між народами.»

2. Пересторога священикам 1-9; мішані подружжя й шлюбні розлуки 10-17

1«Нині ж для вас, священики, ось яка осторога:
2Коли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу імені моєму, – говорить Господь сил, – то я пошлю на вас прокляття, і проклену благословення ваші! Ба, вже їх проклинаю, бо ви не берете собі того до серця.
3Ось я зламаю вам рамено і кину вам у лице покидьком, – покидьком святкових жертв ваших, – і викинуть вас разом із ним.
4І зрозумієте, що я послав до вас цю осторогу, щоб мій союз був з Леві, – говорить Господь сил.
5А той союз мій з ним був життя і щастя, і я дав йому їх, – союзом остраху, тож він мене боявся, і мого імени страхався.
6Наука правди була на устах у нього, несправедливости не було на губах у нього; він у мирі й правоті ходив передо мною, і багатьох він відвернув від беззаконня.
7Бо уста священика мають берегти науку, і з уст його люди очікують повчання, бо він – ангел Господа сил.
8Ви ж відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, – говорить Господь сил.
9Тому і я вас видав на зневагу та на погорду перед усім народом, оскільки ви моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу.
10Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми одне одному ламаєм віру, сквернивши союз батьків наших?
11Юда ламає віру, й гидота діється в Ізраїлі та в Єрусалимі; бо Юда осквернив Господа святиню, яку він любить, і взяв собі за жінку дочку чужого бога.
12Нехай Господь викорінить того, хто так чинить, – того, хто кличе, і того, хто відповідає з Якова наметів, і того, хто офіру Господеві сил приносить.
13Ви ще й таке робите: ви покриваєте сльозами жертовник Господній, – риданням та стогнанням, -бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших.
14А ви ще й кажете: Чому? Та тому, що Господь був свідком міде тобою та жінкою твого юнацтва, яку ти зрадив, дарма, що то твоя подруга й твоя законна жінка.
15Хіба він не створив їх як одну істоту, що має тіло й дух у собі? Чого ж шукає ця одна істота? – Потомства від Бога. Майте ж до вашого життя пошану, і нехай ніхто не зраджує жінки юнацтва свого.
16Бо мені осоружний розвід, – говорить Господь, Бог Ізраїля, – і той, хто насильством покриває свою одіж, – говорить Господь сил. Майте ж до вашого життя пошану, і не поводьтеся зрадливо.
17Ви Господа втомили вашими словами, та ще й питаєте: Чим ми його втомили? – Та тим, що кажете: Кожний, хто чинить зло, добрий в очах Господніх, він до таких ласкавий, – або: Де Бог правосуддя?

3. День Господній 1-5; десятина на храм 6-12; праведники за дня Господнього радітимуть 13-24

1«Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, – ось він іде, – говорить Господь сил.
2Хто витримає день його приходу? І хто встоїться, коли він з’явиться? Таж він, немов вогонь ливарний, неначе луг шаповалів.
3Засяде, як той, що топить і прочищує срібло. Очистить синів Леві і переллє їх, як золото й срібло, і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо.
4І тоді Господеві буде любий принос Юди та Єрусалиму, як за днів давніх, за років колишніх.
5Я прийду до вас близько, щоб суд судити, і буду скорим свідком: проти чарівників, перелюбників, кривоприсяжників та проти тих, що утискають наймита з його заробітком, удову та сироту, і що приходня позбавляють права і мене не бояться, – говорить Господь сил.
6Тому, що я, Господь, не міняюсь, – ви, сини Якова, не вигублені.
7З часу батьків ваших ви від моїх заповідей відступили і їх не пильнували. Поверніться ж до мене, і я до вас повернуся, – говорить Господь сил. А ви питаєте: Як нам повернутись?
8Хіба годиться людині обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте й питаєте: В чім ми тебе обікрали? – Десятинами й приносами!
9Ви тяжко прокляті, а все ж таки ви, увесь народ, мене обкрадаєте.
10Приносьте всі десятини до комори, щоб була пожива в моїм домі, і таким робом випробуйте мене, – говорить Господь сил, – чи не відчиню вам загат небесних і не виллю на вас благословення понад міру?
11Для вас я погрожу сарані-ненажері, щоб не пустошила у вас земного плоду, та й щоб виноград не став у вас безплідним у полі, – говорить Господь сил.
12Усі народи щасливими вас будуть називати, бо будете країною втіхи, – говорить Господь сил.
13Жорстокі ваші слова супроти мене, – каже Господь. А ви питаєте: І що ми говорили між собою проти тебе?
14Ви кажете: То марна річ – служити Богові! Яка користь із того, що ми берегли його постанови, що ми сумні ходили перед Господом сил?
15Тепер же називаємо щасливими зухвалих. Злочинцям теж живеться добре: вони випробовують самого Бога й живуть собі гарненько далі.
16Тоді говорили між собою ті, що Господа бояться. Господь прислухався, почув, і перед ним почала списуватись пам’яткова книга для тих, що Господа бояться і поважають його ім’я.
17Вони будуть моїми, – говорить Господь сил, – в той день, що я готую, стануть моїм скарбом. Я їх помилую, як чоловік милує свого сина, що йому служить.
18Тоді ви знов побачите різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить.
19Бо ось надходить день, неначе піч палає. Тоді всі горді й усі злочинці будуть – солома, і спалить їх той день, що прийде, – говорить Господь сил, – і не зоставить їм ні кореня ні вітки.
20Для вас же, що боїтеся імени мого, зійде сонце правди, і в його промінні буде спасіння. Ви вийдете вистрибом, немов на випасі телята,
21і безбожників топтатимете, бо вони будуть, наче попіл, у вас під ногами того дня, що я готую, – говорить Господь сил.
22Згадайте про закон Мойсея, слуги мого, що я був наказав йому на Хориві для всього Ізраїля, про заповіді та про постанови.
23Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного.
24І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям.»

 

Попередня книга (“Пророк Захарія”)  Книги Нового Завіту