Пророк Захарія

1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14

1. Заклик до навернення 1-6; перше видіння – вершники 1-17

1Восьмого місяця, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка:
2«Прогнівавсь Господь вельми на батьків ваших;
3тому скажи їм: Так говорить Господь сил: Поверніться до мене, -слово Господа сил, – і я повернусь до вас, говорить Господь сил.
4Не будьте, як батьки ваші, до яких взивали перші пророки, кажучи: Так говорить Господь- сил: Верніться з ледачих доріг ваших і від лихих учинків ваших. Та вони не слухали й на мене не зважали, -слово Господнє.
5Батьки ваші – де вони? Та й пророки – чи будуть жити вічно?
6Слова ж мої й постанови, що я заповідав слугам моїм, пророкам, чи не дійшли до батьків ваших? Вони повернулись і сказали: Як призначив Господь сил зробити нам, згідно з нашими путями й нашими вчинками, так і зробив з нами.»
7Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця, місяця Шевата, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка.
8Бачив я вночі, аж ось чоловік верхи на коні гнідому стоїть між чорницями, що в глибині. А за ним коні гніді, вороні й білі.
9Я спитав: «Хто вони, мій Владико?» І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Я покажу тобі, хто вони.»
10Тоді озвався чоловік, що стояв між чорницями, і мовив: «Це ті, що Господь послав пройти туди й сюди землю.»
11І вони відповіли ангелові Господньому, що стояв між чорницями, й сказали: «Ми пройшли туди й сюди землю, і ось уся земля сидить спокійно й тихо.»
12Тоді ангел Господній озвався й мовив: «Господи сил, докіль не матимеш жалю над Єрусалимом і над містами Юди, на яких гніваєшся повних сімдесят років?»
13І відповів Господь до ангела, що розмовляв зо мною словами добрими, відрадними словами.
14І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Я повен ревнощів до Єрусалиму й до Сіону.
15Я гніваюсь великим гнівом проти народів, що живуть собі вигідно, бо коли я гнівався був трохи, вони множили лихо.»
16Тому ось як говорить Господь: «Я вертаюся знов до Єрусалиму з милосердям; мій дім буде збудований у ньому, – слово Господа сил, – і шворка буде протягнена над Єрусалимом.
17Знову оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Мої міста знову переповняться благом, Господь ще потішить Сіон і знову вибере Єрусалим.»

2. Друге видіння – роги та ремісники 1-4; третє видіння – міряльник 5-9; заклик до полонених 10-17

1Потім підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чотири роги.
2І я спитав ангела, що говорив зо мною: «Що це?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду, Ізраїля і Єрусалим.»
3І Господь показав мені чотирьох ремісників.
4Я спитав: «Що вони йдуть робити?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду так, що ніхто не підвів голови; ці прийшли, щоб їх налякати та позбавити рогів народи, що підняли ріг свій проти країни Юди, щоб її порозкидати.»
5Знову підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чоловік, а в руці у нього міряльна шворка.
6Я спитав: «Куди ти йдеш?» Він відповів мені: «Міряти Єрусалим, щоб побачити, яка його ширина й яка його довжина.»
7Аж ось вийшов ангел, що говорив зо мною, і другий ангел вийшов йому назустріч.
8І сказав до нього: «Біжи й скажи цьому хлопцеві так: Єрусалим буде заселений поза мурами з-за сили людей та худоби, що буде серед нього.
9Бо я буду для нього, – слово Господнє, – вогненним муром навкруги й я буду його славою посеред нього.»
10«Гей, гей, утікайте з північного краю, – слово Господнє, – бо я порозкидав вас як чотири вітри небесні, – слово Господнє!
11Гей, Сіоне, рятуйся, ти, що живеш у Вавилоні.
12Бо так говорить Господь сил, що послав мене із-за своєї слави до народів, які вас обдерли: Хто до вас доторкнеться, той доторкнеться до зіниці його ока.
13Ось я стрясу над ними моєю рукою, і вони будуть для своїх слуг здобиччю, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене.
14Співай і радуйся, дочко Сіону, бо ось я йду й житиму посеред тебе» – слово Господнє.
15Сила народів того дня до Господа пристане; вони будуть його народом і житимуть посеред тебе, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до тебе.
16Господь посяде Юду як свій пай на Святій Землі. Він знову вибере Єрусалим.
17Замовкни перед Господом усяке тіло, бо він пробуджується з святого житла свого.

3. Четверте видіння – шати первосвященика

1Він мені показав первосвященика Ісуса, що стояв перед ангелом Господнім, і Сатану, що стояв праворуч від нього, щоб його винуватити.
2Ангел Господній сказав до Сатани: «Нехай Господь загрозить тобі, Сатано! Нехай Господь загрозить тобі, що вибрав Єрусалим. Хіба він не головешка, вихоплена з вогню?»
3Ісус же був одягнений у брудну одежу, і стояв перед ангелом.
4Заговорив цей і сказав до тих, що перед ним стояли: «Здійміть брудну одежу з нього!» До нього ж мовив: «Дивись, я зняв твої провини з тебе й вдягну тебе у святкову одежу.»
5Далі сказав: «Нехай покладуть йому на голову чисту тіяру.» І поклали йому на голову чисту тіяру й одягли його в одежу. Ангел же Господній стояв.
6І об’явив ангел Господній Ісусові, кажучи:
7«Так каже Господь сил: Якщо ходитимеш дорогами моїми, якщо мою службу будеш пильнувати, і якщо судитимеш також: і дім мій та й над моїми дворами будеш наглядати – я вільний доступ дам тобі між цими, що стоять тут.
8Слухай же, первосвященику Ісусе, ти і твої товариші, що сидять перед тобою, бо вони – мужі доброї ознаки. Ось я приведу мого слугу – Пагона.
9Оце бо камінь, що я поклав перед Ісусом: на камені ж одному є сім очей. Я вирізьблю на ньому його напис, – слово Господа сил, – усуну в один день провини цього краю.
10Того часу, – слово Господа сил, – ви викликатимете кожен свого сусіда – під виноград і під смоковницю.»

4. П’яте видіння – ліхтар та маслина

1Повернувсь той ангел, що розмовляв зо мною, і розбудив мене, як ото будять когось сонного,
2і сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Бачу я: ось ліхтар, увесь із золота, зверху ж на ньому келех і сім світичів на ньому, таки сім, і сім цівок до світичів, що на ньому зверху.
3А коло нього дві маслини, одна праворуч від келеха, а друга ліворуч від нього.
4Заговорив я і сказав до ангела, що говорив зо мною: «Що воно таке, мій владико?»
5І відповів ангел Господній, що говорив зо мною, і сказав до мене: «Хіба ти не знаєш, що то таке?» Я сказав: «Ні, мій владико.»
6Тоді озвавсь він і сказав до мене: «Це Господнє слово до Зоровавела, що каже: Ні військом, ані силою, а тільки моїм духом, – говорить Господь сил.
7Хто ти, горо велика, перед Зоровавелом? Ти станеш низиною, і він винесе верхній камінь під оклики веселі: Ласка, ласка йому!»
8І надійшло до мене таке слово Господнє:
9«Руки Зоровавела заклали основи дому цього й його ж руки закінчать його, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до вас,
10Хто бо маловажив день малих початків? Власне, ті радуватись будуть, коли побачать оливо в руці Зоровавела, власне, ці сім – це Господні очі, що обходять усю землю.»
11Озвавсь я і сказав до нього: «Що воно – ці дві маслини праворуч від ліхтаря і ліворуч від нього?»
12Озвавсь я вдруге й сказав до нього: «А що воно ці дві маслинні гілки, що коло двох золотих цівочок, які виливають золоту олію з себе?»
13І він відповів мені: «Хіба ти не знаєш, що це?» Я сказав: «Ні, мій владико.»
14Тоді він сказав: «Це два Помазаники, що стоять перед Господом усієї землі.»

5. Шосте видіння – летючий сувій 1-4; сьоме видіння – жінка у мірці 5-11

1Знову підвів я очі й побачив: аж ось летить сувій.
2І він сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я сказав: «Я бачу летючий сувій, 20 ліктів завдовжки і 10 ліктів завширшки.»
3І він сказав до мене: «Це прокляття, що виходить на всю країну: бо кожен, хто краде, буде прогнаний звідти, згідно з ним.
4Я випущу його, – слово Господа сил, – і воно ввійде в дім злодія і в дім того, хто моїм іменем криво кленеться, і перебуватиме посеред його дому, й пожере його разом із його деревом та його камінням.»
5І тоді вийшов ангел, що говорив зо мною, і сказав до мене: «Підведи очі й подивись, що то таке, що виходить?»
6Спитав я: «Що це?» Він відповів: «Це мірка, що виходить.» І додав: «Це їхня несправедливість по всій країні.»
7І ось піднялась кругла олив’яна покришка, – і жінка сидить посеред мірки.
8І він промовив: «Це безбожність», – і пхнув її до мірки всередину, і кинув вагу олив’яну зверху на неї.
9Підвів я очі й дивлюся: аж ось виходять дві жінки, вітер був у них в крилах, крила ж у них були, неначе крила в чорногуза, і вони підняли вгору мірку між землею та небом.
10І я сказав до ангела, що говорив зо мною: «Куди вони несуть мірку?»
11А він сказав до мене: «У Шінгар-край, щоб збудувати їй дім; коли його приготують, вона буде поставлена там на своїм підложжі.»

6. Восьме видіння 1-7; корона для Зоровавела 8-15

1Знову підвів я очі й бачу: аж ось чотири колісниці виходять з-поміж двох гір; гори ж були мідяні.
2У першій колісниці були гніді коні; у другій колісниці були вороні коні,
3у третій колісниці білі коні, а в четвертій колісниці – строкаті-каштануваті коні.
4Заговорив я і спитав ангела, що розмовляв зо мною: «Що воно таке, мій владико?»
5Відповів ангел і сказав до мене: «Ці колісниці виходять на чотири вітри небесні після постою перед Господом усієї землі.
6Вороні коні йдуть у край на північ, білі вийшли у край на захід, строкаті ж вийшли у край на південь.»
7І каштануваті вийшли й намагались йти, щоб перебігти землю. І він сказав: «Ідіть, пройдіте землю!» І вони пройшли землю.
8Тоді він гукнув до мене й сказав до мене: «Дивись! Ті, що йдуть у край на північ, заспокоїли дух мій у краю на півночі.»
9І надійшло до мене таке слово Господнє:
10«Візьми в тих, що прибули з неволі, у Хелдая, у Товії та у Єдаї, що прийшли з Вавилону, і прийди того ж дня і ввійди в дім Йосії, сина Цефанії.
11Візьми срібла та золота й зроби вінець, і поклади на голову Ісусові, синові Йоцадака, первосвященикові,
12і скажи йому: Так говорить Господь сил: Ось муж, ім’я йому Пагін. Він виженеться на своїм місці й відбудує храм Господній.
13Він відбудує храм Господній і він правитиме на своїм престолі. І перед його престолом буде священик, і між обома ними буде рада миру.
14І вінці будуть для Хелдая, для Товії, для Єдаї та Хена, сина Цефанії, на спомин у Господнім храмі.
15І ті, що далеко перебувають, прийдуть і будуватимуть Господній храм, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене до вас. І це станеться, коли ви пильно слухатимете голосу Господа, Бога вашого.»

7. Питання про піст

1Четвертого року царя Дарія надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день дев’ятого місяця Кіслева,
2коли Бетел-Сарецер і Регем-Мелех та його люди послали умилостивити обличчя Господнє
3і спитати священиків, що при храмі Господа сил, і пророків: «Чи маю плакати й постити п’ятого місяця так, як я чинив оце вже стільки років?»
4І надійшло таке слово Господа сил до мене:
5«Скажи всьому народові в краю й священикам: Коли ви постили й плакали п’ятого й сьомого місяця – оцих сімдесят років, – чи ж то ви справді для мене постили?
6Або коли ви їсте та п’єте, чи то ж не ви їсте і не ви п’єте?
7Чи ж ви не мали б були слухатися слів, що Господь проголосив був через перших пророків, коли Єрусалим був заселений і процвітав із своїми містами навкруги, і коли Негев і Шефела були заселені?»
8І надійшло таке слово Господнє до Захарії:
9«Так говорить Господь сил: Судіть судом правдивим і чиніть любов та милосердя кожен до свого брата.
10Вдову й сироту, приходня й бідного не утискайте та зла у вашім серці не мисліте на брата свого.
11Але вони не хотіли вважати і, збунтувавшись, відвернулися від мене й затулили собі вуха, щоб не чути.
12Вони зробили своє серце твердим, як алмаз, щоб не слухатися закону й слів, що Господь сил послав був духом своїм через перших пророків. За те ж і був великий гнів від Господа сил.
13І сталось: коли він кликав, і вони не слухали, так і вони взиватимуть, і я не слухатиму – говорить Господь сил.
14Я їх порозкидаю бурею проміж усі народи, яких вони не знали, і край їхній по них запустіє так, що ніхто не буде проходити і не буде повертатись, бо вони з милого краю зробили пустиню.»

8. Пророцтво про велике месіянське майбуття

1І надійшло таке слово Господа сил:
2«Так каже Господь сил: Я ревную за Сіон великими ревнощами, з великим гнівом я його ревную.»
3Так каже Господь: «Я повернусь до Сіону і житиму серед Єрусалиму. Єрусалим назветься містом правди, а гора Господа сил – горою святою.»
4Так каже Господь сил: «Знову сидітимуть діди й баби на майданах єрусалимських, кожне з костуром у руці з-за довгого віку.
5І по майданах міських буде повно маленьких хлопців та дівчаток, що гратимуться по майданах.»
6Так каже Господь сил: «Як це здаватиметься дивним у ту пору в очах останку цього люду, то хіба ж воно буде дивним і в моїх очах?» – слово Господа сил.
7Так каже Господь сил: «Ось я спасу народ мій з країни сходу й заходу сонця.
8Я приведу їх, і вони житимуть серед Єрусалиму; вони будуть моїм народом, а я буду їхнім Богом у правді й справедливості.»
9Так каже Господь сил: «Нехай кріпляться руки ваші, о ви, що чуєте в ці дні ці слова з уст пророків, що були того дня, коли покладено основи дому Господа сил – на відбудування храму.
10Бо перед тими днями не було заробітку для людини, не було заробітку й для скотини. Та й миру не було для того, хто виходив, ані для того, хто ввіходив із-за противника, бо я пустив усіх, кожного проти сусіда свого.
11Нині ж я не буду тим, яким я був минулого часу, супроти останку цього народу, – слово Господа сил.
12Бо це посів миру: виноград дасть плід свій, земля дасть урожай свій, і небо дасть свою росу. Усім цим я наділю останок мого народу.
13І буде: так, як ви, доме Юди й доме Ізраїля, були прокляттям між народами, так я спасу вас, і ви будете благословенням. Тож не бійтесь, нехай кріпляться ваші руки.»
14Бо так каже Господь сил: «Як я постановив був заподіяти вам лихо, коли батьки ваші довели мене до гніву, – каже Господь сил, – і я не відмінив того,
15так я роздумав і постановив цими днями зробити добро Єрусалимові й домові Юди. Не бійтесь!
16Ось що ви маєте робити: говоріть правду одне одному, судіть по правді, щоб мир був у брамах ваших.
17Не намислюйте у вашім серці зла одне на одного й не кохайтеся в кривій присязі, бо все це мені осоружне», – слово Господнє.
18І надійшло до мене таке слово Господа сил:
19«Так каже Господь сил: Піст четвертого місяця й піст п’ятого місяця, і піст сьомого місяця, і піст десятого місяця буде для дому Юди радощами й веселощами та любими святами. Любіть, отже, правду й мир!»
20Так каже Господь сил: «Прийдуть іще народи й мешканці багатьох міст.
21Мешканці одного міста прийдуть до другого й скажуть: Ходімо притьмом умилостивити обличчя Господнє, шукати обличчя Господа сил. Піду й я!
22І прийде велике число людей і сильні народи -шукати Господа сил у Єрусалимі й умилостивити обличчя Господнє.»
23Так каже Господь сил: «У ті дні десятеро з усяких різномовних народів ухоплять за полу юдея й казатимуть: Ми підемо з вами, бо ми чули, що Бог з вами.»

9. Нова свята земля

1Пророцтво. Слово Господнє пройде Хадрах-край – і в Дамаску воно зупиниться, бо Господеві належать міста Сирії і всі покоління Ізраїля.
2Хамат також буде з ним межувати; Тир і Сидон, дарма що вельми мудрі.
3Тир збудував собі твердиню і зібрав срібла, немов пилу, а золота, немов на вулицях грязюки.
4Ось Господь його посяде, зламає на морі його силу, а його самого пожере вогонь.
5Побачить Аскалон те й настрашиться, Газа здригнеться вельми, й Екрон також, бо його надія вийде йому на сором. Царя не стане в Газі, й Аскалон стане безлюдним.
6Байстрюк в Ашдоді оселиться. Я зламаю гордість філістимлян,
7і я усуну кров у нього з уст, і його мерзоту з-поміж зубів у нього; він теж стане останком для нашого Бога, і буде, немов тисячник у Юді, а Екрон – наче євусій.
8Отаборюся коло мого дому, проти війська, так що ніхто не пройде й не повернеться, й гнобитель більше через них не пройде, бо нині бачив я моїми власними очима.
9Радуйся вельми, о дочко Сіону! Викрикуй, о дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці.
10Я знищу колісницю з Ефраїму й коня з Єрусалиму; воєнний лук буде зламаний. Він оголосить мир народам, і влада його буде від моря аж до моря, і від Ріки до кінців землі.
11Що ж до тебе, з-за крови союзу твого, я визволю полонених твоїх із ями, що в ній води немає.
12Повертайтесь до твердині, о надії в’язні! Сьогодні я оповіщаю, що я тобі поверну вдвоє.
13Бо я напинаю собі Юду, наповнюю лук Ефраїмом; я підійму твоїх синів, Сіоне, проти твоїх синів, Яване, зроблю тебе мечем витязя.
14І з’явиться Господь над ними, стріла його, мов блискавка, полине. І Господь Бог у сурму засурмить і виступить у південних буревіях.
15Господь сил їх захистить, і вони пожеруть, візьмуть під ноги камінця пращі, і питимуть, і гомонітимуть, упившись; наповняться, неначе ливний кубок, як жертовника роги.
16І Господь, Бог їхній, у той день спасе їх, пастиме, мов овець, народ свій; бо вони будуть, як на вінці каміння, що на його землі блищатимуть.
17Який же він буде щасливий! Який гарний! Пшениця виростить молодих хлопців, а молоде вино – дівчаток.

10. Визволення та поворот Ізраїля

1Просіть у Господа дощу весною, Господа, що блискавиці творить. Він дасть їм сильну зливу, і кожному траву на полі.
2Бо терафи пусте говорили, а віщуни бачили неправду, і сновиддя пусті оповідають та марно потішають; тому вони й блукають, немов вівці; вони засмучені, бо пастуха немає.
3«На пастирів палає гнів мій, і козлів я покараю. Бо Господь сил навідався до свого стада – дому Юди – і робить з них, мов свого славного коня.
4З нього наріжний камінь вийде, з нього – прикілок, з нього – всі старшини разом.
5І вони будуть, наче витязі, що топчуть грязь по вулицях у битві; і вони будуть битися, бо Господь з ними, і засоромлять тих, що їздять верхи кіньми.
6Я зроблю сильним дім Юди, і урятую дім Йосифа. Я поверну їх назад бо змилосерджуся над ними, і вони будуть, наче б я не відкидав їх; бо я – Господь, Бог їхній, і я їх вислухаю.
7Ефраїм буде, немов витязь; їхнє серце, мов би від вина, розвеселиться; їхні діти те побачать і зрадіють, їхнє серце в Господі буде радіти.
8Я до них свисну і зберу їх, бо я їх викупив, і вони розмножаться, як були вже розмножились.
9Я їх проміж народами розсію, і вони згадуватимуть мене в краях далеких, і житимуть з дітьми своїми, й повернуться додому.
10Я поверну їх також з Єгипетського краю, і з Асирії я їх позбираю. Я їх уведу в Гілеад-край, до Ливану, і їм не стане місця.
11І через море пройде смуток; він ударить хвилі, що на морі, і висохнуть усі глибини Нілу. Гордість Асирії повалиться, берло відійде від Єгипту.
12Зроблю їх сильними в Господі, і вони будуть славитися його ім’ям», – слово Господнє.

11. Два пастирі

1Відчини твої ворота, о Ливане, щоб вогонь міг пожирати твої кедри!
2Стогни, о кипарисе, бо кедр повалився, – спустошено могутніх. Стогніть, дуби башанські, бо повалився ліс непрохідний.
3Чути пастухів ридання, бо спустошено їхні славні пасовиська. Чути рик левенят, бо спустошено красу Йордану.
4Так говорить Господь, Бог мій: «Паси овець, призначених на заріз:
5ті, що їх купують, безкарно убивають; ті ж, що продають їх, кажуть: Благословен Господь! Я розбагатів! – і їхні власні пастухи не жалують їх.
6Я бо не буду жалувати більше мешканців країни, -слово Господнє. Ось я видам людей, кожного в руки ближнього свого та в руки царя свого, й вони спустошать землю, і я їх не визволю з руки їхньої.»
7І я почав пасти овець, призначених на заріз – найнужденніші з отари. Я взяв собі дві палиці: одну назвав я Ласка, а другу Пов’язь, і я почав пасти овець.
8І я відкинув трьох пастухів в один місяць, бо моя душа втратила терпеливість із ними, та й їхня душа теж мною бридилась.
9І я сказав: «Не буду більш пасти вас! Те, що вмирає, нехай умирає; що має загинути, нехай гине, а ті, що зостаються, нехай м’ясо одне одного пожирають.»
10Потім узяв я мою палицю, Ласку, й поламав її, щоб поламати мій союз, що я заключив був з усіма народами.
11І він був поламаний того дня, і найнужденніші з отари, що наглядали за мною, зрозуміли справді, що це було слово Господнє.
12І я сказав їм: «Коли ваша ласка, дайте мені мою плату, а коли ні, то лишіть.» І вони відважили мені мою плату – тридцять срібних.
13Але Господь сказав мені: «Кинь її до скарбниці, ту дорогу ціну, за яку вони мене оцінили.» І взяв я тридцять срібних і вкинув у дім Господній, у скарбницю.
14Потім поламав я другу палицю, Пов’язь, щоб розірвати братерство між Юдою та Ізраїлем.
15І сказав Господь до мене: «Візьми собі ще знаряддя дурного пастуха.
16Ось бо я поставлю над цією країною пастуха. Про тих, що пропали, він не буде дбати; молодих він не буде шукати; ушкоджених він не буде лікувати, за втомлених не буде дбати, а буде їсти м’ясо ситих і ратиці в них виривати.
17Горе ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на його рамено й на його праве око! Його рамено зовсім усохне, а праве око зовсім осліпне!»

12. Визволення та віднова Єрусалиму

1Пророцтво. Слово Господнє про Ізраїля. Слово Господа, що розпростер небо й заснував землю й сотворив дух у чоловіці.
2Ось я зроблю Єрусалим чашею заточування для усіх народів, що навколо; та й на Юдеї вона буде під час облоги Єрусалиму.
3І станеться того дня: я зроблю Єрусалим тяжким каменем для всіх народів. Кожний, хто його буде піднімати, сильно надсадиться, й усі землі народи зберуться проти нього.
4В той день, – слово Господнє, – я вдарю кожного коня сторопінням і його їздця божевіллям, а на дім Юди я відкрию мої очі. Я вдарю кожного коня народів сліпотою.
5Старшини Юди скажуть у своїм серці: «Мешканці Єрусалиму – моя сила в Господі сил, їхньому Бозі.»
6Того дня я зроблю старшин Юди, як казан розжеврений на дровах, або як смолоскип палаючий поміж снопами, і вони пожеруть усі народи навкруги праворуч і ліворуч, а Єрусалим буде заселений на своїм місці, таки в Єрусалимі ж.
7Господь також урятує першими намети Юди, щоб слава дому Давида й слава мешканців Єрусалиму не була більшою від слави Юди.
8Того дня Господь захистить мешканців Єрусалиму, і той, хто спотикається між ними, буде в той день, як Давид, а дім Давида буде, як Бог, як ангел Господній перед ними.
9І станеться в той день: я візьмусь нищити всі народи, що вирушать проти Єрусалиму,
10а на дім Давида й на мешканців Єрусалиму зіллю дух ласки та благання, і вони глядітимуть на мене, якого прокололи, і голоситимуть по ньому, як по синові одинакові, й будуть гірко плакати по ньому, як плачуть по первородному.
11Того дня в Єрусалимі здійметься великий лемент, як лемент Гадад-Ріммону на Мегіддо-долині.
12І ридатиме країна, кожна сім’я окремо. Сім’я дому Давида окремо й жінки їхні окремо. Сім’я дому Натана окремо й жінки їхні окремо.
13Сім’я дому Леві окремо й жінки їхні окремо. Сім’я дому Шімеї окремо й жінки їхні окремо.
14Всі сім’ї, що зостались, кожна сім’я окремо й жінки їхні окремо.

13. Джерело, яке обмиватиме гріхи та нечистоту 1-6; новий народ 7-9

1Того дня буде відкрите джерело для дому Давида й для мешканців Єрусалиму, на змиття гріха й нечистоти.
2І буде в день той, -слово Господа сил: Я викоріню імена бовванів із краю, і їх не будуть більше згадувати. Так само й пророків, і дух нечистоти я викину з краю.
3І коли ще хтось наважиться пророкувати, то його батько та його мати, що його породили, йому скажуть: «Не жити тобі на світі, бо ти брехню говориш во ім’я Господнє.» І коли він пророкуватиме, його батько та його мати, що його породили, його проколять.
4І буде в день той: пророки будуть соромитись – кожен свого видіння, коли буде пророкувати. Вони не будуть більше надягати волосяної гуні, щоб обманювати,
5а кожний з них скаже: «Я – не пророк! Я – хлібороб, бо земля була моїм майном уже змалку.»
6І коли хтось його спитає: «А що то у тебе за рани на руках?» — він відповість: «Це – мене поранено у домі моїх друзів.»
7Ой мечу, встань проти мого пастуха, проти мужа, спільника мого – слово Господа сил. Я вдарю пастуха, і розбіжаться вівці. Я на малих поверну мою руку.
8По всім краю, – слово Господнє, -дві третини будуть вигублені й вимруть, і лишиться третина в ньому.
9І я введу в вогонь оту третину. Я їх розтоплю, як топлять срібло; я випробую їх, як випробовують золото. І вони будуть призивати моє ім’я, і я відповім їм. Я скажу: «Це народ мій», – вони ж казатимуть: «Господь і Бог мій.»

14. Есхатологічний бій; слава нового Єрусалиму

1Ось надходить день Господній, коли ділитимуть твою здобич посеред тебе.
2Бо я зберу усі народи на війну проти Єрусалиму. І місто буде здобуте, й розграбовані будуть будинки, і знечещене буде жіноцтво. І половина міста піде у полон, -решта ж народу не буде викорінена з міста.
3І тоді виступить Господь і буде воювати проти тих народів так, як він воює під час бою.
4І його ноги того дня стануть на горі Оливній, що проти Єрусалиму на схід сонця. І гора Оливна розколеться надвоє, на схід і на захід, так що долина буде превелика, і половина гори посунеться на північ, а друга половина на південь.
5Ви втечете долиною моїх гір, бо долина між горами сягатиме аж до Ацалу. Ви утечете, як утікали від землетрусу за Осії, юдейського царя. І прийде Господь, Бог мій, й усі святі з ним.
6І станеться в той день: і світла не буде, а буде мороз і холод.
7То буде один день, відомий Господеві: ні день, ні ніч, – під вечір буде видно.
8Того дня потечуть живі води з Єрусалиму; половина їх до східнього моря, а половина до західнього; так буде літом і зимою.
9І Господь стане царем над усією землею. В той день Господь буде єдиний, і єдине його ім’я.
10Увесь край стане, мов Арава, від Геви до Ріммону, на південь від Єрусалиму, і він буде вивишений, і стоятиме на своїм місці, від брами Веніямина до місця Першої брами, до Наріжної брами і від башти Хананела до царських виноток.
11І житимуть у ньому, й прокляття більш не буде, і Єрусалим стоятиме безпечно.
12Ось яка буде кара, що нею Господь ударить усі народи, які воюватимуть проти Єрусалиму: тіло їхнє гнитиме, ще як вони стоятимуть на ногах, очі їхні гнитимуть в їхніх ямках, язик їхній гнитиме в їхньому роті.
13Того дня між ними буде велике замішання від Господа: вони хапатимуть один одного за руку, і рука одного буде здійматися проти руки сусіда свого.
14Юда теж воюватиме в Єрусалимі. І позбирають скарби всіх навкруги народів: золота, срібла та одежі буде велика сила.
15І така сама кара поб’є коней, мулів, верблюдів, ослів та всяку скотину, що буде в тих таборах, – як оця кара.
16Усі, що зостануться з усіх тих народів, які прийшли проти Єрусалиму, будуть сходити щороку, щоб поклонитися Цареві, Господеві сил, і будуть святкувати свято Кучок.
17Коли ж якась із родин на землі не піде в Єрусалим, щоб поклонитись Цареві, Господеві сил, дощу на них не буде.
18Коли єгипетська родина не зійде й не прийде, то на них упаде та кара, якою Господь поб’є народи, що не прийшли святкувати свято Кучок.
19Така кара буде на Єгипет і на всі народи, що не прийдуть святкувати свято Кучок.
20Того дня на дзвониках у коней буде написано: «Посвячене Господеві», і казани в Господньому домі будуть, мов чаші перед жертовником.
21Кожен казан у Єрусалимі та в Юдеї буде посвячений Господеві сил. І прийдуть усі ті, що жертвуватимуть, візьмуть їх і варитимуть у них. Крамарів більш не буде в домі Господа сил – у той день.

 

Попередня книга (“Пророк Аггей”)  Наступна книга (“Пророк Малахія”)