Вихід (продовження)

повернутися на початок книги

1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 32 33 34 35
36 37 38 39 40    

21. Закон про рабів 1-11; про вбивства та поранення 12-27; шкода особам і на майні 28-37

1«Оці судові закони ти покладеш перед ними.
2Коли купиш раба, єврея, шість років служитиме тобі, а сьомого року вийде на волю, без відшкодування.
3Коли він сам прийшов до тебе, сам і на волю вийде, коли з жінкою, то й жінка його вийде з ним.
4Коли господар дав йому жінку, і вродила вона йому синів або дочок, жінка й діти її будуть господареві, він же вийде сам один.
5Як же раб скаже: Люблю я господаря мого, жінку мою і дітей моїх, не хочу виходити на волю,
6тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.
7А коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.
8Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.
9Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею.
10Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.
11А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.
12Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю.
13Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.
14Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.
15Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю.
16Хто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.
17Хто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю.
18Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,
19і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.
20Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.
21Однак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він його власність.
22Коли б’ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.
23А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,
24око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
26Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за йото око.
27А коли виб’є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.
28Коли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м’яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.
29Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.
30Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.
31Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.
32Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.
33Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
34власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.
35Коли чийсь віл проб’є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.
36Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.
37Коли хто вкраде вола чи вівцю та й заріже її чи продасть її, п’ять волів мусить віддати за вола і чотири вівці за одну вівцю.»

22. Крадіжки та шкоди 1-5; відшкодування 6-14; різні випадки 15-30

1«Коли впіймають злодія, як вломлюватиметься, і поб’ють так, що вмре, нема злочину крови.
2Коли ж над ним уже зійшло сонце, тоді є кривавий злочин; злодій мусить відшкодувати; коли в нього нічого нема, так продадуть його самого за крадіж.
3Коли ж украдене, чи то віл, чи осел, чи ягня, знайдеться у нього живим, поверне вдвоє.
4Коли хто попасав би на полі, або на винограднику й пустив би худобину пустопаш, а вона повипасала б на сусідовім полі, то винагородить щонайкращим із свого поля або виноградика свого.
5Коли вибухне вогонь і кинеться в тернину й перекинеться на копи або на хлібні поля, або й на поле, той, хто спричинив пожежу, мусить дати (повне) відшкодування.
6Коли хтось передасть другому гроші чи якісь вартісні речі на переховок, і викрадуть їх у нього з хати, мусить злодій, як знайдеться, повернути вдвоє.
7Як же злодія не знайдуть, мусить господар хати з’явитися перед Богом, щоб довести, що то не він присвоїв ближнього речі.
8В кожнім порушенні власности, чи то буде віл, чи осел, чи вівця, чи одежа, чи всяка інша згуба, що про неї хтось (пошкоджений) скаже: Ось воно, – справа обох мусить іти перед Бога; і той, кого Бог визнає винним, зверне другому вдвоє.
9Коли хтось передасть другому на переховування осла, чи вола, чи вівцю, словом, яку-будь тварину, і воно здохне, скалічиться або його вкрадуть так, що ніхто не бачив,
10нехай присяга перед Господом розв’яже між обома, чи він не присвоїв собі річ ближнього; господар мусить пристати (на це), і той не має платити нічого.
11Коли ж насправді вкрадено в нього, мусить господареві за неї заплатити.
12Коли ж (дикий звір) роздер, нехай принесе розшматоване на доказ, а за розшматоване не має платити нічого.
13Коли хто визичить у другого скотину, і вона окалічіє чи здохне, власника ж не було при тому, -вповні заплатити.
14Коли ж власник був при тому, не треба йому платити нічого. Якщо дана була (тварина) в винайм, то одержить він ціну винайму.
15Коли хто зведе ще незаручену дівчину та й спізнає її, мусить дати їй посаг і взяти собі за жінку.
16Коли ж батько рішуче відмовиться дати її йому за жінку, то звідник одважить стільки срібла, скільки дають у віно дівицям.
17Не лишай відьми живою.
18Кожного, що злігся зо скотиною, каратимеш смертю.
19Хто приносить жертву божкам, а не одному тільки Господеві, на того впаде анатема.
20Не будеш утискати чужинця і не гнобитимеш його, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.
21Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти.
22Бо коли ти їх пригнічувати будеш, і вони голосінням заголосять до мене, то слухом почую зойк їх.
23І запалає гнів мій, і мечем висічу вас так, що жінки ваші стануть вдовами, а діти сиротами.
24Коли позичиш гроші комусь із мого народу, вбогому, що при тобі, то не станеш для нього лихварем, ані не накладатимеш на нього відсотків.
25Коли візьмеш у заставу одежину ближнього твого, мусиш повернути її йому до заходу сонця;
26бо стільки й прикриття його, що та одежинка на його тілі; у чім же лягти йому? Як заголосить до мене, я почую його, бо я милосердний.
27Не хулитимеш Бога, і князя народу твого не проклинатимеш.
28З надміру врожаю твого та з соків точила твого не гаятимешся з приносом. Первенця з дітей твоїх віддаватимеш мені.
29Так робитимеш з волом і з дрібним скотом твоїм; сім днів буде воно при матері своїй, восьмого ж дня даси його мені.
30Будьте ж мені людьми святими; м’яса, розшматованого звірюкою в полі, не їстимете; псам викинете його.»

23. Свідки та судді 1-3; 6-9; любов до ворогів 4-3; субота й свята 10-19; ангел хоронитель 20-33

1«Не пускатимеш пустої чутки; не захищатимеш беззаконника, стаючи фальшивим свідком.
2Не ходитимеш за більшістю для лихої цілі, і не свідкуватимеш на судовій розправі, приєднуючись до більшости та нагинаючи правду.
3І для вбогого не будеш сторонничим на розправах.
4Коли натрапиш на вола ворога твого чи осла його, що заблукав, мусиш завести його до нього.
5Коли побачиш осла ненависника твого, що лежить під тягарем, гляди, не покидай його, а поможи йому піднести його.
6Не нагинатимеш права вбогому твоєму, коли він позиватиметься.
7Уникай фальшивого слова; не вбивай ані безвинного, ані правого, бо я не оправдаю винуватого.
8Дарунків не братимеш; дарунок бо засліплює видючих і викривляє справи справедливих.
9Чужинця не гнобитимеш; ви самі знаєте, як на душі в чужинця; бо ви були чужинцями в Єгипетській землі.
10Шість років засіватимеш твою землю і збиратимеш урожай.
11А на сьоме літо залиши її перелогом і дай одпочити, щоб їли вбогі з твого народу; а що вони зоставлять нехай поїдає звірина, що в полі. Так само чинитимеш і з виноградником твоїм і з оливками твоїми.
12Шість днів робитимеш твоє діло, сьомого ж дня відпочинеш, щоб перепочив і віл твій, і осел твій, і щоб віддихалися на волі син рабині твоєї і чужинець.
13На все, що я сказав вам, уважайте; других богів і ім’ям не згадуйте; щоб не було й чути того з ваших уст.
14Тричі на рік святкуватимете празники на мою честь.
15Ти пильнуватимеш свята опрісноків. Сім днів їстимеш опрісноки, як я заповідав тобі, у призначений час, у місяці Авів; бо тоді ти вийшов з Єгипту. Ніхто нехай не показується передо мною з порожніми руками.
16Ти пильнуватимеш також свята жнив, перших плодів праці твоєї, того, що ти сієш у полі; і свята збору, під кінець року, коли збиратимеш з поля працю твою.
17Тричі на рік мусить показатися вся чоловіча стать перед Господом Богом.
18Не приноситимеш крови жертви моєї разом із квашеним хлібом; і не зоставатиметься жир жертви під час мого свята до ранку.
19Щонайкраще з первоплоду землі твоєї приноситимеш у дім Господа, Бога твого. Не варитимеш козеняти в молоці матері його.
20Ось я посилаю ангела мого перед тобою, щоб стеріг тебе в дорозі і привів тебе до того місця, що я приготував.
21Шануй його і голосу його слухай; не бунтуйся проти нього, бо він не стерпить ваших переступів; бо в ньому моє ім’я.
22Як слухатимешся його голосу й робитимеш усе, що я велю, я ворогуватиму з ворогами твоїми й гнобитиму гнобителів твоїх.
23Бо мій ангел ітиме перед тобою й приведе тебе до Аморія і Хеттита, Перізія, Ханаанія, Хіввія і Євусія, і я винищу їх.
24Не падатимеш ниць перед їхніми богами і не служитимеш їм, і не ходитимеш робом їхнім, ні! До нащаду руйнуватимеш їх і розбиватимеш стовпи їх.
25Ви служитимете Господеві, Богу вашому, і він благословитиме хліб твій і воду твою. Я віддалю недугу з-поміж тебе.
26Не будуть траплятися в землі твоїй викидні й не буде безплідних; число днів твоїх я зроблю повним.
27Острах мій пошлю поперед тебе, збентежу всі народи, куди прийдеш, і пожену всіх ворогів твоїх перед тобою навтеки.
28Я пошлю шершнів поперед тебе, і повиганяють вони хіввіїв, ханаанян і хеттитів перед тобою.
29Не за один рік повиганяю я їх з-перед тебе, щоб не опустіла земля та й не намножилось дикого звіря понад твої сили.
30Поволі виганятиму їх з-перед тебе, докіль не розростешся, щоб заволодіти краєм.
31Я поставлю границі твої від Червоного моря до філістимлянського моря, і від пустині до Ефрату; я бо віддам у руки ваші мешканців краю, і ти їх проженеш з-перед тебе.
32Не заключатимеш договорів з ними й з їхніми богами.
33Не сміють вони жити в землі твоїй, щоб не довели тебе до гріха проти мене; бо ти служив би їхнім богам, і це стало б погибіллю для тебе.»

24. Завіт 1-8; Мойсей на горі 9-11; таблиці Завіту 12-18

1І сказав Мойсеєві: «Піднімись до Господа, ти і Арон, Надав і Авігу та сімдесят старійшин Ізраїля, і поклоніться оддалеки.
2Лише Мойсей один нехай приступить до Господа; інші нехай не приступають, і народ хай не сходить на гору за ним.»
3Повернувся Мойсей і переповів народові всі слова Господа і всі рішення. Увесь же народ відповів в один голос словами: «Усе те, що нам сказав Господь – виконаємо.»
4І написав Мойсей усі слова Господні, і, вставши рано-вранці, спорудив жертовник під горою і дванадцять стовпів, за дванадцятьма колінами Ізраїля.
5І послав юних синів Ізраїля, щоб учинили всепалення й пожертвували Господеві телят як мирні жертви.
6Взяв Мойсей половину крови й налив її в миски, а половину вихлюпав на жертовник.
7Потім узяв книгу завіту й прочитав на слух людям, що сказали: «Усе, що сказав Господь, зробимо й слухатимемося.»
8Взяв тоді Мойсей кров та й покропив на людей, і сказав: «Це кров союзу, що уклав Господь із вами, згідно з усіма цими словами.»
9І зійшли вгору Мойсей та Арон, Надав та Авігу й сімдесят старійшин Ізраїля.
10І побачили вони Бога Ізраїля; під ногами в нього наче плита з сафіру й така чиста, мов саме небо.
11Та він не поклав руки своєї на цих вибранців із синів Ізраїля; вони побачили Бога, проте їли й пили.
12Господь сказав Мойсеєві: «Вийди до мене на гору і перебувай там; я дам тобі кам’яні таблиці з законом і заповідями, що написав я на науку їм.»
13Устав Мойсей з Ісусом, своїм слугою, і вийшов на Божу гору.
14А старійшинам сказав: «Ждіть на нас тут, покіль ми не повернемося до вас; ось Арон і Хур з вами. Кому чого треба, нехай до них звертається.»
15Вийшов Мойсей на гору, і хмара вкрила гору.
16Слава Господня зійшла на Синай-гору, і хмара вкривала її шість днів. Сьомого дня кликнув він до Мойсея з-посеред хмари.
17Поява ж слави Господньої була в очах синів Ізраїля мов пожираюче полум’я на верху гори.
18Ввійшов Мойсей у хмару і вийшов на гору. І перебув Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей.

25. Податки на храм 1-9; кивот 10-22; стіл приносин 23-30; світильник 31-40

1Господь сказав Мойсеєві:
2«Накажи синам Ізраїля, щоб приносили мені податі; від кожного, хто добровільно схоче дати, візьміть для мене пожертву.
3Датки ж, що братимете від них, будуть такі: золото, срібло й мідь;
4блават, порфіра й кармазин, віссон і козяча шерсть;
5червонобарвні баранячі шкури, шкури борсучі й дерево акації;
6олива на світло, і пахощі для намащування й для запашного кадила;
7онікс-каміння й каміння, щоб вставити в ефод і нагрудник.
8Нехай вони мені спорудять святиню, щоб я міг жити серед них.
9Усе згідно із взірцем храмини та згідно з взірцем утварі, що покажу тобі, так зробите усе.
10Зробиш кивот з дерева акації; два лікті з половиною завдовжки, півтора ліктя завшир і півтора ліктя заввиш.
11І облицюєш його щирим золотом, ізсередини і зверху облицюєш його, і на верху обведеш його кругом золотою листвою.
12Виллєш чотири каблучки з золота і поприкріплюєш їх по чотирьох рогах його; дві каблучки з одного боку й дві каблучки з другого боку.
13Зробиш і носила з дерева акації і обкладеш їх золотом.
14І повсовуєш носила в каблучки з боків ковчегу, щоб носити його на них.
15Та нехай носила завжди будуть у каблучках у ковчезі, не виймати їх ніколи звідтіль.
16І покладеш у кивот Свідоцтво, що я дам тобі.
17Спорудиш також і віко зі щирого золота, два лікті з половиною завдовжки і півтора ліктя завшир.
18Виготуєш двох золотих херувимів, кутим поробленням зробиш їх, по обох кінцях віка зробиш їх.
19Зробиш одного херувима з одного кінця, а другого херувима з другого кінця; суцільно з віком зробите ви херувимів по обидвох кінцях його.
20І простягатимуть херувими крила вгору, покриваючи ними віко, а обличчя їх одне до одного, до віка нехай будуть звернені обличчя херувимів.
21І покладеш віко на ковчезі зверху, а в кивот вкладеш Свідоцтво, що я дам тобі.
22Там я буду стрічатися з тобою, і зверху віка, з-поміж двох херувимів, що над ковчегом Свідоцтва, я говоритиму з тобою про все те, що маю заповідати тобі для синів Ізраїля.
23Виготуєш з дерева акації стіл, два лікті завдовжки, лікоть завшир і півтора ліктя заввиш.
24Вимостиш його щирим золотом; і приробиш йому навкруги золотий вінець.
25Зробиш до нього ґзимс на долоню завширш з усіх боків, до ґзимсу ж зробиш навкруги золотий вінець.
26Потім зробиш до нього чотири золоті каблучки і прикріпиш каблучки до чотирьох рогів, на чотирьох ногах його.
27Каблучки ж для носил, щоб носити стіл, мають щільно приставати до ґзимсу.
28Носила витешеш з дерева акації і обведеш їх золотом; на них носитимуть стіл.
29Зробиш також підноси до нього, ложки, кінви й чаші, щоб возливати з них; із щирого золота зробиш їх.
30На столі ж покладатимеш хліб появлення перед моє лице, повсякчасно.
31Виготуєш і світильник із щирого золота; кутим поробленням нехай буде зроблений; держало його, вітки його, чашечки його, бруньки й квітки його мусять бути однолиті.
32Шість віток виходитимуть із боків його: три вітки світильника з одного боку й три вітки з другого боку.
33Три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіточкою на одній вітці, і три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіточкою на другій вітці; тож так на всіх шістьох вітках, що виходитимуть із світильника.
34На світильнику ж чотири чашечки, як мигдалевий цвіт, з бруньками і квіточками їхніми.
35Одна брунька під двома вітками, що виходять із світильника, друга брунька під двома вітками, що виходять з нього, й нарешті третя брунька під двома вітками, що виходять з нього: на шість віток, що виходять із світильника.
36Бруньки ці й вітки мусять бути суцільні з світильником, все кутого пороблення, з одного кусня щирого золота.
37Далі зробиш сім лямп для світильника та поставиш їх угорі так, щоб світили на передній бік його.
38Щипці до нього й огарничка до нього будуть із щирого золота.
39Із таланту щирого золота маєш зробити його з усіма його приладами.
40Та гляди, щоб зробив їх за зразками, що показано тобі на горі.»

26. Будова храмини: коверці й килими, покривала 1-14; дошки 15-30; завіси та запони 31-37

1«Храмину спорудиш із десятьох килимів; з тонкої льняної тканини, з блакиту й порфіри та кармазину з херувимами, – майстерного гаптаря роботи, – зробиш їх.
2Кожен килим нехай буде на двадцять вісім ліктів завдовжки, а на чотири лікті завширш; міра одна для всіх килимів.
3Кожні п’ять килимів нехай будуть поспинані один з одним, а й ці ж п’ять треба поспинати один з одним.
4Зробиш петельки на краєчках килима, що з краю першої низки позчіплюваних килимів; так само зроби на крайньому килимі другої низки поспинаних килимів.
5П’ятдесят петельок зробиш на першому килимі, і п’ятдесят петельок на останньому килимі другої низки поспинаних килимів. Одна проти одної мусять бути петельки.
6Потім зробиш п’ятдесят гапликів золотих та й позчіпляєш ними килими один до одного так, щоб храмина була суцільна.
7Зробиш також килими з козячої шерсти для намету над храминою; одинадцять килимів зробиш.
8Завдовжки кожен тридцять ліктів, завширш чотири лікті; міра одна для одинадцятьох килимів.
9І поспинаєш окремо п’ять килимів, і шість килимів окремо, і згорнеш удвоє шостий килим перед наметом.
10Зробиш і п’ятдесят петельок на рубці килима, що на кінці першого ряду поспинаних килимів, а також п’ятдесят петельок здовж рубця останнього килима другого ряду поспинаних килимів.
11Зробиш також п’ятдесят защіпок мідяних та й повсовуєш їх у петельки і поспинаєш намет так, щоб був суцільний.
12А щодо залишку від килимів намету, то половина килима, що зостанеться, нехай звисає ззаду храмини.
13А лікоть з одного і лікоть з другого боку залишку в довжині килимів намету висітиме по боках храмини, з одного й другого боку, щоб окривати його.
14І покривало намету зробиш з баранячих шкур, пофарбованих червоно, а зверху покривало з борсучих шкур.
15Дошки для житла зробиш також з дерева акації, щоб стояли прямовисно.
16Десять ліктів завдовжки кожна дошка, і півтора ліктя завширш.
17У кожній дошці нехай будуть два чопи споєні один з одним. Так само зробиш на всіх дошках храмини.
18А виготуєш для храмини: двадцять дощок буде для південного боку, праворуч.
19І сорок срібних ніжок під двадцять дощок, дві ніжки під кожну дошку для обох чопів.
20І на другому боці храмини, з північної сторони, буде двадцять дощок.
21І сорок срібних ніжок до них, дві ніжки під кожну дошку.
22На задньому ж боці, на захід, зробиш шість дощок.
23І дві дошки виготуєш на кути в храмині, на задньому боці;
24вони будуть подвійні внизу, а також подвійні вгорі коло першої каблучки; і так одна й друга, вони утворюватимуть два кути.
25А всіх дощок буде вісім, і шістнадцять срібних ніжок до них; дві ніжки під кожною дошкою.
26Та зробиш засуви з дерева акації; п’ять засувів до дощок на одному боці храмини,
27і п’ять засувів до дощок на другому боці храмини, і п’ять засувів до дощок на задньому боці храмини, на заході.
28Середній же засув буде просунутий посередині дощок від одного кінця до другого.
29Дошки обкладеш золотом, а каблучки до них, де всувати засуви, зробиш золоті; і обкладеш засуви золотом.
30Так ти побудуєш храмину за зразком, що показано тобі на горі.
31Зробиш завісу з блакиту й порфіри та кармазину й тонкого полотна, майстерного гаптаря роботи, з херувимами щоб зроблено було її.
32І повісиш її на чотирьох озолочених стовпах з акації, що матимуть золоті гачки й стоятимуть на чотирьох срібних підніжках.
33І повісиш завісу під запинками; туди, за завісу, досередини, внесеш кивот завіту; і завіса розділятиме вам святиню від святая святих.
34І покладеш віко на ковчег Свідоцтва в святилищі.
35Стіл же поставиш знадвору завіси, а світильник – проти стола, з полудневого боку храмини; стіл же поставиш на північному боці.
36Зробиш запону над входом до намету із блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, мережаної роботи.
37А для запони зробиш з акації п’ять стовпів, обтягнених золотом, з золотими гачками, і виллєш під них п’ять мідних підніжків.»

27. Жертовник 1-8; подвір’я храмини 9-19; олія світильника 20-21

1«Спорудиш жертовник з дерева акації, п’ять ліктів завдовжки й п’ять ліктів завширш, чотирокутний нехай буде, і три лікті заввишки.
2Зробиш роги на чотирьох кутах його, що будуть суцільні з ним, і обкладеш його міддю.
3Зробиш казанки, щоб вибирати попіл з нього, і коцюби, і кропильниці, і рогачі, й посудини для жару; усю цю утвар його зробиш з міді.
4Зробиш і мідяні ґрати до нього, плетені, мов сітка, і приробиш до ґратів мідяні каблучки на чотирьох рогах їхніх.
5І покладеш їх під виступ жертовника, внизу, так щоб ґратова решітка сягала до половини жертовника.
6Зробиш носила до жертовника з дерева акації і обкладеш їх міддю.
7Носила будуть всовуватись у каблучки, і будуть по обох боках жертовника, як нестимуть його.
8Зробиш його з дощок, а всередині порожній, як було показано тобі на горі, так нехай і зроблять його.
9Відгородиш також і подвір’я для храмини; на південному боці будуть запони подвір’я з тонкого льняного полотна, сто ліктів завдовжки по одному боці;
10і двадцять стовпів з двадцятьма мідяними підніжками; гачки ж на стовпах і кільцята до них срібні.
11Так само й на північному боці вздовж нехай будуть запони на сто ліктів завдовжки; і двадцять стовпів з двадцятьма мідяними підніжками; гачки ж на стовпах і защіпки до них срібні.
12На західній ширині подвір’я будуть запони на п’ятдесят ліктів, і десять стовпів до них і підніжків до них десять.
13Східня ширина подвір’я п’ятдесят ліктів.
14І то п’ятнадцять ліктів запони буде по одному боці, і стовпів до неї три і підніжків їхніх три.
15І на другому боці п’ятнадцять ліктів запони, і стовпів до неї три і підніжків їхніх три.
16А для входу на подвір’я буде закривало на двадцять ліктів, з блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, мережаної роботи та стовпів до нього чотири й підніжків до них чотири.
17Усі стовпи навколо подвір’я будуть сполучені срібними поперечками; гачки у них срібні, підставки ж мідяні.
18Довжина подвір’я сто ліктів, а ширина п’ятдесят, вишина ж п’ять ліктів. Усе буде з тонкого льняного полотна, підніжки ж мідяні.
19Усе знаряддя в храмині на всяку потребу, і все кілля її, і все кілля на подвір’ї буде мідяне.
20Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі для світильника олії, чистої, оливкової, щоб утримувати лямпи повсякчасно засвіченими.
21Нехай Арон із синами ставлять його в наметі зборів, перед завісою, що заслонює кивот завіту, щоб горів він з вечора до ранку перед Господом. Це віковічне рішення для синів Ізраїля, для всіх їхніх поколінь.»

28. Священичі ризи 1-5; ефод 6-14; нагрудник 15-30; плащ 31-35; митра 36-38; одяг 39-43

1«Нехай приступлять до тебе Арон, брат твій, і сини його, з-поміж синів Ізраїля, щоб служити мені священиками: Арон, Надав і Авігу, Єлеазар та Ітамар, сини Аронові.
2Ти справиш священні ризи Аронові, братові твоєму, на славу й на окрасу.
3І скажеш усім здатним та кмітливим, кого я сповнив хистом, щоб вони зробили ризи Аронові, щоб посвятити мені його на священика.
4Ось які ризи нехай справлять: нагрудник і ефод; та верхню ризу – хитон мережаний, митру й пояс зроблять вони священні ризи Аронові, братові твоєму й синам його, щоб був священиком мені.
5Вони візьмуть на те золота й блакиту, порфіри й кармазину та тонкого полотна.
6Зроблять вони ефод із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкої льняної тканини, мистецької роботи.
7На обох кінцях його мають бути прив’язані два нараменники, щоб ними його прив’язувати.
8І по-мистецькому вироблений пояс на ньому для оперізування, буде однакової роботи й одноцілий: із золота і блакиту й порфіри та кармазину і тонкого льняного полотна.
9І візьмеш два онікси і вирізьбиш на них імена синів Ізраїля.
10Шість імен їхніх на одному камені, і шість других імен на другому камені, по черзі їх народження.
11Робом ритівника самоцвітів, як вирізьблюють печатки, вирізьбиш на двох каменях імена синів Ізраїля, і в оправу з золота оправиш їх.
12І прикріпиш обидва камені на нараменниках ефоду, як камені на спомин синам Ізраїля. Арон носитиме їх імена перед Господом на своїх раменах на спомин.
13Зробиш дві золоті оправи,
14і два ланцюжки з щирого золота; зробиш їх, сплівши як шнурки мотузкові, та й причепиш шнурові ланцюжки до оправ.
15Далі, зробиш нагрудника судейського, мистецької роботи, таким робом, як і ефод, зробиш його: з золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна зробиш його.
16Чотирикутний нехай буде, складений удвоє, п’ядь завдовжки і п’ядь уширш.
17Та понасаджуєш на ньому оправлене каміння в чотири ряди; сардій, топаз і смарагд – ряд перший.
18Другий ряд: рубін, сафір і берил.
19Третій ряд: опал, агат і аметист.
20Четвертий ряд: хрисоліт, онікс і яспис. Оправлені в золото будуть вони в своїх насадках.
21І будуть ці камені за іменами синів Ізраїля – дванадцять; вирізьблені будуть, як печатки, кожен з ім’ям своїм буде, за дванадцятьма колінами.
22Зробиш на нагруднику шнурові ланцюжки з щирого золота.
23Далі, зробиш на нагруднику дві золоті каблучки і прикріпиш їх до двох кінців нагрудника.
24І причепиш два золоті шнурки до двох каблучок, що на кінцях нагрудника.
25Обидва ж кінці двох шнурків прив’яжеш до двох оправ, що їх прикріпиш на обох нараменниках ефоду, спереду.
26Зробиш також дві золоті каблучки та причепиш до других двох кінців нагрудника, до його спіднього рубця, що звернений до ефоду.
27І зробиш знову дві золоті каблучки, що причепиш до обох нараменників ефоду, внизу, з лицьового боку його, саме там, де зв’язується, над мережаним поясом ефоду.
28Та нехай каблучки нагрудника будуть прив’язані блакитним шнурочком до каблучок ефоду, щоб був над мережаним поясом ефоду, і щоб не зсувався з ефоду.
29Так Арон носитиме імена синів Ізраїля на судейськім нагруднику на своєму серці, коли входитиме в святиню, на вічний спомин перед Господом.
30У судейський нагрудник вкладеш Урім і Туммім, щоб вони були на серці Арона, як входитиме він перед Господа; і носитиме Арон суд синів Ізраїля на своєму серці перед Господом повсякчасно.
31І зробиш верхню ризу, всю з блакиту.
32І буде в ній посередині нагорі отвір для голови, облямований навкруги обшивкою тканої роботи – як отвір броні, щоб не рвалася.
33По краях її зробиш гранатові яблучка з блакиту і порфіри і кармазину, по краях її навкруги; і дзвіночки золоті проміж ними навкруги;
34дзвіночок золотий і гранатове яблучко напереміну, і так по краях усієї ризи навколо.
35Вона буде на Аронові, як служитиме, щоб було чути дзвоніння дзвіночків, як входитиме в святиню перед Господа, і як виходитиме, щоб не вмерти йому.
36Виготуєш також платівку з щирого золота і виритуєш на ній, на спосіб ритування печатки: Святе Господеві.
37І прив’яжеш до неї шнурочок з блавату, щоб вона була на митрі, спереду митри щоб була.
38Вона буде в Арона на чолі так, що Арон носитиме огріхи, яких допустяться сини Ізраїля в святих речах, що їх посвячуватимуть у всіх своїх святих приносах. Завсіди вона буде на чолі в нього, щоб зробити їх благоугодними перед Господом.
39Витчеш хитон з тонкого полотна, з тонкого полотна зробиш і митру, і пояс теж зробиш вишиваною роботою.
40Зробиш і синам Арона хитони, зробиш їм і пояси, й клобуки теж зробиш на славу й на окрасу.
41І вдягнеш у них Арона, брата твого, і синів його з ним, і помажеш їх, і введеш у чин їх, і освятиш їх на священицьку службу мені.
42Зробиш їм теж льняні штани, щоб покривали наготу їх від клубів до стегон.
43Матимуть їх на собі Арон і сини його, як увіходитимуть у намет зборів, або як наближатимуться до жертовника, щоб служити в святині; інакше вони провинились би та й померли б. Це віковічна постанова для Арона і для його потомків.»

29. Посвячення Арона та синів його 1-9; жертви при свяченнях 10-28; наслідство 29-30; пир 31-35; щоденні жертви 36-46

1«Ось що маєш чинити з ними, щоб посвятити мені їх у священики. Візьми одного бичка й два барани без вади,
2та опрісноків, і незаквашених коржиків, замішених на олії, і незаквашених ладок, помащених олією; з питльованої пшеничної муки зробиш їх.
3Накладеш їх у кошик, і принесеш їх у кошику, і приведеш бичка та обох баранів.
4Арона ж і синів його приведеш до входу в намет зборів та й обмиєш їх водою.
5А взявши шати, надягнеш на Арона хитон і плащ, що до ефоду, ефод, нагрудник, та й опережеш його мережаним поясом ефоду.
6І покладеш йому на голову митру, а на митру вкладеш святу діядему.
7І візьмеш миро і зіллєш йому на голову й помажеш його.
8Потім приведеш і синів його, і надягнеш на них хитони.
9І підпережеш їх поясами, Арона та синів його, і обгорнеш їм голови завоями, і буде їм священство установою вічною. Так настановиш у священики Арона і синів його.
10І приведеш бичка перед намет зборів, і покладе Арон і сини його руки свої на голову бичкові.
11І заколеш бичка перед Господом коло входу до намету зборів.
12Візьмеш крови бичка й помастиш нею роги жертовника пальцем, решту ж крови виллєш усю до підніжка жертовника.
13Візьмеш увесь жир, що вкриває нутрощі, та чепець над печінкою, та обидві нирки і тук, що на них, та й спалиш на жертовнику.
14М’ясо ж бичка й шкуру його та кал його спалиш на вогні за табором: бо це жертва за гріх.
15Далі, візьмеш одного з баранів, і Арон і сини його покладуть руки свої на голову баранові.
16І заріжеш барана, візьмеш крови його та покропиш нею жертовник з усіх боків.
17Барана ж поріжеш на шматки, виполощеш нутрощі його й ноги та й покладеш їх зверху на шматки, і на його голову.
18Потім усього барана спалиш на жертовнику; це всепалення Господеві, приємний запах вогняної жертви Господеві.
19Далі, візьмеш другого барана, і покладуть Арон і сини його руки на голову баранові.
20І заріжеш барана, візьмеш крови його й покладеш на край правого вуха синів його, і на великий палець правої ноги їх, рештою ж крови покропиш жертовник з усіх боків довкола.
21І візьмеш крови, що на жертовнику, та мира і покропиш на Арона і на ризи його, на синів його й на ризи синів його з ним, і буде він посвячений і ризи його, і сини його й ризи синів його з ним.
22І візьмеш від барана тук: курдюк і тук, що вкриває нутрощі, та й чепець від печінки і обидві нирки з туком, що на них, і праву литку – бо це баран посвячений.
23А з кошика опрісноків, що перед Господом, візьмеш один буханець хліба, один мащений олією сухарик,
24і покладеш усе те на руки Аронові й на руки синів його, приносивши все це як коливальну жертву перед Господом.
25І назад забереш те все з їхніх рук та й спалиш на жертовнику зверху на всепалення, на приємний запах перед Господом: це вогняна жертва Господеві.
26Візьмеш також перса посвяченого барана, що за Арона, і принесеш як коливальну жертву перед Господом: це буде твоя частка.
27Так освятиш коливальні перса та литку; себто те, що було принесене й жертвуване з посвятного барана з нагоди посвячення Арона та синів його.
28Це буде повсякчасно законним уділом Арона й синів його від синів Ізраїля; бо це жертвопринос від синів Ізраїля, жертвопринос при всіх їхніх мирних жертвах, жертвопринос Господеві.
29А святі ризи, що в Арона, будуть дітям його по ньому; в них вони будуть помазувані й посвячувані.
30Сім днів надягатиме їх священик з його синів, що наслідуватиме його, коли входитиме в намет зборів, щоб служити в святині.
31А посвятного барана візьмеш і звариш його м’ясо в святому місці,
32І їстиме Арон і сини його бараняче м’ясо й хліб, що в кошику, біля входу в намет зборів.
33Нехай вони їдять те, чим спокутувано їхні гріхи, коли вони були посвячувані і ставляні в священики; ніхто сторонній не сміє їх їсти, бо то святе.
34А коли зостанеться щось до ранку від посвятного м’яса й від хліба, спалиш останок вогнем; не можна його їсти, бо то святе.
35Зробиш, отже, Аронові й синам його все так, як я заповідав тобі. Сім днів висвячуватимеш їх.
36А бичка приноситимеш у жертву за гріх щодня, за покуту; і очисти жертовник, зробивши за нього покуту; а щоб освятити його, то помажеш його.
37Сім днів покутуватимеш за жертовник та освячуватимеш його. Тож так стане він пресвятим; усе, що доторкнеться до жертовника, стане святим.
38От що приноситимеш на жертовнику: двоє ягнят перволітків щодня, повсякчасно.
39Одне ягня приноситимеш уранці, а друге підвечір,
40разом з десятиною ефи питльованої муки, змішаної з четвертиною гіна чистої оливкової олії, і возливання з четвертини гіна вина, до першого ягняти.
41А друге ягня приноситимеш перед вечором, з таким самим приносом і возливанням, що й вранці: на приємний запах, вогняну жертву Господеві.
42Це буде повсякчасне всепалення для ваших поколінь, коло входу в намет зборів, перед Господом, де зустрічатимуться з вами, щоб розмовляти там з тобою.
43Там я зустрічатимуся з синами Ізраїля, і те місце буде освячене моєю славою.
44Я освячу намет зборів та жертовник, освячу також Арона й синів його, щоб були моїми священиками.
45Я житиму між синами Ізраїля й буду їм Богом.
46Вони збагнуть, що я Господь, Бог їх, який вивів їх з Єгипетської землі, щоб жити серед них, я, Господь, Бог їхній.»

30. Кадильний жертовник 1-10; поголовний податок 11-16; мідяна вмивальниця 17-21; святе миро 22-33; пахощі кадила 34-38

1«Зробиш також і жертовник на курення кадильне; з дерева акації зробиш його.
2Лікоть завдовжки і лікоть завширш, чотирикутний він буде; два лікті заввишки. Роги його будуть суцільні з ним.
3І обкладеш його чистим золотом: поверхницю його, стінки його навколо й роги його; зробиш до нього золотий вінець навколо.
4Зробиш і дві каблучки золоті до нього під вінцем його, по обох боках його; приправиш їх по протилежних сторонах його, щоб просовувати в них носила, якими носитимуть його.
5Носила зробиш з дерева акації, і обкладеш їх золотом.
6І поставиш його проти завіси, перед кивотом Свідоцтва, проти віка, що над Свідоцтвом, де я об’являтимусь тобі.
7І на ньому Арон спалюватиме пахучий ладан; щоранку, як готуватиме лямпи, спалюватиме його;
8увечорі теж, коли ставитиме лямпи, спалюватиме його, як щоденне курення перед Господом, для ваших поколінь.
9Не приноситимете на ньому жадного іншого ладану, ні всепалення, ні приносу, ні возливання не возливатимете на ньому.
10Раз на рік Арон робитиме покуту на рогах його; кров’ю жертви за гріх робитиме покуту на ньому, раз на рік через усі покоління, бо він пресвятий Господеві.»
11Господь сказав Мойсеєві:
12«Як робитимете перепис синів Ізраїля, тих, що мають бути перелічені, нехай кожен при переписі дасть Господеві викуп за свою душу, щоб не нагрянуло на них якесь лихо, як перелічуватимуть їх.
13Ось що мають давати всі ті, що переходять до переглянених уже: пів шекля, по шеклю святині в двадцять герів, пів шекля як податок для Господа.
14Кожен, хто переходить у число записаних, від двадцять років і вище, має скласти податок Господеві.
15Ані багатий не даватиме більше, ані вбогий менше, як пів шекля, на податок Господеві, за викуп душ своїх.
16Ти візьмеш від синів Ізраїля викупні гроші й призначиш їх на службу в наметі зборів, щоб вони були пригадкою для синів Ізраїля перед Господом, за викуп ваших душ.»
17Господь сказав Мойсеєві:
18«Зробиш також і мідяну вмивальницю й мідяну підставку до неї на обмивання; і поставиш її між наметом зборів та жертовником, і наллєш до неї води.
19І Арон та сини його обмиватимуть у ній свої руки й ноги.
20І коли входитимуть у намет зборів, мусять умиватися водою, щоб не померли, як теж і тоді, коли приступатимуть до жертовника — спалювати Господеві вогняну жертву.
21Мусять обмивати руки свої та ноги, щоб не померти. Нехай буде це для них установою віковічною, для нього та його нащадків, у їхніх поколіннях.»
22Господь сказав Мойсеєві:
23«Візьми собі пахощів вартісної, чистісінької мірри, п’ятсот шеклів; та пахучого кинамону половину, тобто двісті п’ятдесят; пахучої тростини двісті п’ятдесят;
24кассії п’ятсот по шеклю святині, та оливкової олії один гін.
25І зробиш з того миро на святе помазання; пахуче мастило, як виробляє виробник мастил. Це буде миро до святого помазання.
26Та помастиш ним намет зборів та кивот Свідоцтва;
27стіл і весь посуд його; світильник і посуд його та кадильний жертовник;
28і жертовник для всепалення і весь посуд його; вмивальницю та її підставку.
29І коли ти освятиш їх, будуть вони пресвятими; усе, що доторкнеться до них, стане святим.
30Помажеш також і Арона та синів його, і висвятиш їх мені у священики.
31До синів же Ізраїля промовиш так: Миром святого помазання буде мені це в ваших поколіннях.
32На людське тіло не можна його зливати, і за складом його не робитимете його такого для себе: святе воно, і святим мусить бути вам.
33Хто змішав би собі таке миро або помазав би ним непокликаного, той буде викорінений з-між свого народу.»
34Далі сказав Господь до Мойсея: «Візьми собі таких пахощів: Стакти, пахучої раковини, гальвану й чистого ладану, усього по рівній частині,
35і зробиш з того пахощі, запашну суміш, з умінням виготувану, очищену, чисту, святу.
36І розтовчеш з них трохи на дрібний порох і покладеш перед Свідоцтвом у наметі зборів, де сходитимуться з тобою: пресвята річ буде це для вас.
37Пахощі ж кадила, що ти маєш зробити, ніхто з вас не сміє робити для себе за подібним приписом: вони будуть святими в вас для Господа.
38Хто б таке зробив, щоб нюхати його, той буде викорінений з-між свого народу.»

31. Майстри для намету й утварі 1-11; день суботній 12-18

1Господь сказав Мойсеєві:
2«Ось я покликав пойменно Бецалела, сина Урі, сина Хура, з коліна Юди;
3і сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом та хистом у всякім ділі;
4щоб продумував мистецькі задуми виконавши у золоті, сріблі й міді;
5і щоб обточував дорогоцінне каміння для вправи у гнізда, а й у різьбі дерева, щоб викінчити всяке діло.
6І дав я йому помічника Оголіява, сина Ахісамаха, з коліна Дана, і вклав хист у серце кожному умільцеві, щоб зробити все, що я заповідав тобі:
7намет зборів, кивот Свідоцтва, віко, що на ньому, і всю утвар у шатрі;
8стіл і посуд його, і світильник чистий і все його приладдя, і кадильний жертовник,
9і жертовник для всепалень та все знаряддя його, і вмивальницю і підставку її;
10і одіж службову, і святі ризи для Арона священика, і ризи для синів його, щоб служили у священнодії;
11і миро для помазання, і благовонні пахощі для святині: усе мають зробити достеменно, як заповідав я тобі.»
12Господь сказав Мойсеєві:
13«Ти ж промов до синів Ізраїля: Глядіть, пильнуйте мені суботи; бо вона – знак між мною та вами для ваших поколінь, щоб знали, що я – Господь, який освячує вас.
14Пильнуйте, отже, суботи: вона бо має бути свята для вас; хто осквернить її, нехай буде скараний смертю. І кожен, хто в ній робитиме якубудь роботу, той буде викорінений з-поміж свого народу.
15Шість днів для роботи, але сьомий день на цілковитий спочинок, присвячений Господеві; кожен, хто робитиме якусь роботу в день суботній, буде скараний смертю.
16Тож нехай сини Ізраїля пильнують суботи, та святкують її з роду в рід, як союз віковічний.
17Вона – знак віковічний між мною та синами Ізраїля; бо шість днів творив Господь небо й землю, а сьомого дня спочив і відітхнув.»
18І як перестав Господь розмовляти з Мойсеєм на Синай-горі, дав йому дві таблиці свідоцтва, таблиці кам’яні, записані пальцем-перстом Божим.

32. Золотий телець 1-6; гнів Господень 7-14; Мойсей розбиває таблиці Завіту 15-24; кара та помилування 25-35

1Коли народ побачив, що Мойсей забарився, не сходив з гори, збився він юрбою коло Арона та й каже до нього: «Ану, зроби нам бога, щоб він ішов поперед нас! Бо отой Мойсей, той чоловік, що вивів нас з Єгипетської землі, – не знаємо, що з ним сталося.»
2Сказав же Арон до них: «Повиймайте золоті ковтки, що в ухах жінок ваших, синів та дочок ваших, та й принесіть до мене.»
3І повиймали всі люди золоті ковтки, що були в них у вухах, і поприносили до Арона.
4Позбирав він їх з їхніх рук, розтопив у формі та й виробив з них вилитого бичка. А вони загукали: «Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі!»
5Арон, побачивши це, спорудив перед ним жертовник і проголосив: «Узавтра свято на честь Господа.»
6Повставали вони рано-вранці й учинили всепалення й мирні жертви, а потім посідали люди їсти й пити, і знову встали забавлятися.
7Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі.
8Занадто скоро звернули вони зо шляху, що я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі.»
9І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий.
10Тож тепер полиш мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий.»
11Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів твій на народ твій, що ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою?
12Навіщо мали б єгиптяни говорити: На лихо вивів він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі? Відверни ярість обурення твого та зміни гнів на милість супроти твого народу.
13Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся собою цими словами: Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, що обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість.»
14І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ.
15І повернувшися, став Мойсей сходити з гори з двома таблицями свідоцтва в руці, таблицями, записаними обабіч, були бо списані з одного й з другого боку.
16Таблиці ж були ділом Божим, і письмо – Божим письмом, виритим на таблицях.
17Почув Ісус голос людей, що гаморили, та й каже до Мойсея: «Воєнний сполох у таборі!»
18Мойсей же відповів: «Не перемоги гомін, та й не поразки плач: голос пісень я чую.»
19І як наблизився до табору, побачив бичка й танки, тож запалав гнівом Мойсей та й кинув таблиці з рук і розбив їх під горою.
20Схопив він бичка, що вони були зробили, та й спалив його на вогні і розтовк його на порох, висипав у воду та й дав її пити синам Ізраїля.
21Спитав Мойсей Арона: «Що тобі заподіяли ці люди, що ти навів на них такий великий гріх?»
22Відповів Арон: «Нехай не палає гнівом мій пан; ти сам знаєш цих людей, як їх тягне до зла.
23Сказали вони мені: Зроби нам бога, щоб ішов поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, що вивів нас із Єгипетської землі, – не знаємо, що з ним сталося.
24Я відповів їм: У кого є золото, нехай здійме з себе. І вони пооддавали мені, а я вкинув його в огонь і вийшов цей бичок.»
25Побачив Мойсей, що народ розгнузданий, а розгнуздав його Арон на сором перед його противниками,
26і став Мойсей на воротях до табору та й каже: «Хто за Господа, до мене!» І зібрались коло нього всі сини Леві.
27І сказав їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Підпережіть кожен меча свого при боці, перейдіть табором сюди й назад, від воріт до воріт, вбиваючи кожен своїх рідних братів, приятелів ваших і сусідів.»
28Вчинили сини Леві по слову Мойсея; і полягло того дня з народу до трьох тисяч люду.
29І сказав Мойсей: «Посвятіть себе сьогодні Господеві, кожен проти свого сина й проти свого брата, щоб на вас сьогодні зійшло благословення.»
30Другого ж дня сказав Мойсей до народу: «Великого гріха допустились ви! Та я вийду оце до Господа; може спокутую ваш гріх.»
31Повернувсь Мойсей до Господа та й каже: «Ой, величезним гріхом провинились ці люди; зробили собі бога із золота.
32Ой, коли б ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з твоєї книги, що ти написав.»
33Сказав Господь Мойсеєві: «Хто згрішив проти мене, того викреслю з моєї книги.
34Нині ж іди, веди людей туди, куди я заповідав тобі. Ось ангел мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, я покараю їх за їхній гріх.»
35І покарав Господь народ за те, що поклонявся бичкові, якого зробив Арон.

33. Розкаяння народу 1-6; святий намет 7-11; лицезріння слави Божої 12-23

1Господь сказав Мойсеєві: «Іди, вирушай звідси, сам ти і люди, що ти вивів з Єгипетської землі, в землю, що про неї я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову словами: Потомству твоєму оддам її.
2Я пошлю перед тобою ангела й повиганяю ханаанян, аморіїв, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв;
3в землю, що тече молоком і медом; я ж сам не піду серед вас, бо ви народ твердолобий, щоб, бува, не вигубив я вас у дорозі.»
4Почув народ це гірке слово та й посумнішав, і не надягав ніхто своїх прикрас.
5Тоді Господь сказав до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: Ви народ твердолобий; коли б я йшов одну лиш хвилю проміж вами, винищив би вас. Тож познімайте ваші прикраси з себе, а я вже знаю, що чинитиму з вами.»
6І позривали сини Ізраїля свої прикраси з себе, почавши від Хорив-гори.
7Узяв Мойсей намет та й нап’яв його за табором, оддалеки від нього; він назвав його наметом зібрання; кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за табором.
8Як тільки виходив Мойсей до намету, всі люди вставали, і кожен стояв коло входу до свого намету й дивились у слід Мойсеєві, аж він увійде в намет.
9Коли Мойсей входив у намет, спускався стовп хмари й зупинявся при вході в намет і (Господь) розмовляв з Мойсеєм.
10Народ же ввесь, бачивши хмаровий стовп, що стояв при вході в намет, вставав і падав ниць, кожен при вході до свого намету.
11Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною. А потім Мойсей повертався до табору. Слуга ж його, Ісус Навин, ще хлопчина, не полишав намету.
12Мойсей сказав Господеві: «Глянь, ти кажеш мені: Веди народ цей, та ти не сповістив мене, кого пошлеш зо мною. А ще й сказав був мені: Знаю тебе на ім’я, і ласку ти знайшов в очах моїх.
13Тож коли я справді знайшов ласку в твоїх очах, дай мені взнати твої путі, щоб я пізнав тебе та й знайшов ласку в твоїх очах, та зглянься й на те, що це твої люди.»
14(Господь) сказав: «Я сам піду з тобою і дам тобі спокій.»
15І (Мойсей) відповів йому: «Коли не йтимеш ти сам особисто, то й не виводь нас звідси.
16Та й по чім же буде пізнати, що я знайшов ласку в твоїх очах, я і народ твій, як не по тім, що ти йтимеш з нами? Тим і відрізнимось ми, я і твій народ, від усіх народів, що на лиці землі.»
17Господь сказав Мойсеєві: «І те, що ти зараз бажаєш, зроблю; бо ти знайшов ласку в очах у мене, і я знаю тебе на ім’я.»
18І говорив (Мойсей): «Покажи мені, благаю, твою славу!»
19І (Господь) відповів: «Я появлю перед тобою всю мою доброту і виголошу перед тобою ім’я Господа; і милуватиму, кого милуватиму, і милосердуватимусь, над ким буду милосердуватись.»
20І додав: «Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити.»
21Далі Господь сказав: «Ось місце коло мене, стань на цій скелі;
22і як проходитиме моя слава, я поставлю тебе в щілині скелі й моєю долонею прикрию тебе, поки не перейду.
23Потім я заберу мою руку, й ти побачиш мої плечі; лиця ж мого бачити не можна.»

34. Нові таблиці 1-9; відновлення союзу 10-28; осіяння обличчя 29-35

1Господь сказав Мойсеєві: «Витеши собі дві таблиці кам’яні, такі, як перші, і я напишу на них слова, які були на перших таблицях, що ти їх розбив.
2Та будь готов уранці, і вийди раненько на Синай-гору та й станеш там передо мною на верху гори.
3Ніхто щоб не виходив разом з тобою, і нікого щоб не було видно по всій горі; ба й вівці і товар щоб не паслись під цією горою.»
4Витесав він дві таблиці такі, як перші; і вставши рано-вранці, зійшов на Синай-гору, як заповідав йому Господь, з двома кам’яними таблицями в руках.
5І зійшов Господь у хмарі і став з ним там і промовив ім’я «Господь».
6І пройшов Господь перед ним, промовляючи: «Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, і вірний,
7що зберігає ласку для тисяч, прощає беззаконня, злочини й гріхи, що не залишає нічого без кари, що карає провину батьківську на дітях і внуках до третього й четвертого покоління.»
8Впав Мойсей притьмом на коліна й поклонився до землі,
9і мовив: «Коли я знайшов ласку, Господи, в твоїх очах, нехай іде Господь посеред нас. Правда, що це народ твердолобий, та ти все ж таки прости беззаконня наше та гріх наш, і візьми нас собі в насліддя.»
10(Господь) відповів: «Ось я заключаю союз: перед усім твоїм народом я зроблю чудеса, які не творились ні в якій землі, ані між якими народами; і ввесь народ, що серед нього живеш, побачить діло Господнє; страшне бо те, що я ось хочу зробити з тобою.
11Зважай же добре на те, що сьогодні заповідаю тобі. Ось я повиганяю з-перед тебе аморіїв, ханаанян, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв.
12Бережися заключати союз із мешканцями краю, куди ввійдеш, щоб вони не стали тенетами для вас.
13Ба більш: ви мусите зруйнувати їхні жертовники, порозбивати їхні стовпи й порубати їхні ашери.
14Ти не будеш поклонятися іншому богові; бо Ревнивий – ім’я Господнє, він Бог ревнивий.
15Ти не входитимеш у союз із мешканцями тієї країни, а то вони блудуватимуть з богами своїми й жертвуватимуть своїм богам, та й покличуть тебе, і зачнеш їсти їхні жертви.
16Згодом почнеш брати їхніх дочок для синів своїх, і будуть блудувати дочки їхні з богами своїми і вводити синів твоїх до блуду з богами їхніми.
17Виливаних богів не робитимеш.
18Пильнуватимеш свята опрісноків. Сім днів їстимеш опрісноки, як заповідав я тобі в призначений час, у місяці Авів, бо в Авів-місяці ти вийшов з Єгипту.
19Усе первородне буде мені; а й кожен первісток самчик із твого великорослого й дрібного скоту.
20Первістка ж осла викупиш ягням; коли ж не викупиш, скрутиш йому в’язи. Ти викупиш усякого первенця з синів твоїх. Не показуйся передо мною з порожніми руками.
21Шість днів робитимеш, сьомого ж дня відпочиватимеш; навіть під час оранки й жнив мусиш відпочивати.
22Святкуватимеш свято седмиць – свято первоплоду пшеничних ужинків, як також і свято збору наприкінці року.
23Три рази на рік має показуватись вся чоловіча стать ваша перед лицем Господа Бога, Бога Ізраїля.
24Коли повиганяю народи з-перед тебе й поширю кордони твої, ніхто не посягатиме на твою землю, як ходитимеш три рази на рік показатись перед лицем Господа, Бога твого.
25Не приноситимеш із заквашеним крови, що мені жертвуватимеш; і нехай не зостається до ранку жертва пасхального свята.
26Первістка з первоплоду землі твоєї приноситимеш у дім Господа, Бога твого. Не варитимеш козеняти в молоці матері його.»
27Господь сказав Мойсеєві: «Запиши собі ці слова; бо згідно з цими словами я вчинив союз із тобою й з Ізраїлем.»
28Мойсей був там з Господом сорок днів і сорок ночей; хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова союзу, десять слів.
29І сталось, як сходив Мойсей із Синай-гори, а обидві таблиці свідоцтва були в руці його, як сходив з гори, не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом.
30Бачили Арон і всі сини Ізраїля, як обличчя в Мойсея сяяло промінням; і боялись вони приступити до нього.
31Та Мойсей покликав їх. Тоді Арон і всі старшини громадські повернулись до нього, й він розмовляв з ними.
32А потім приступили й усі сини Ізраїля; і заповідав він їм усе, про що говорив йому Господь на Синай-горі.
33Скінчивши ж говорити з ними, закривав він лице собі покривалом.
34Якже приходив Мойсей перед Господа, розмоляти з ним, здіймав покривало, аж поки не виходив; а як виходив, оповідав синам Ізраїля, що було сказано йому.
35Сини Ізраїля бачили, що обличчя Мойсея сяяло промінням; і спускав він знову покривало на лице собі, поки не входив розмовляти з Господом.

35. Закон суботи 1-3; пожертви на святиню 4-29; майстри 30-35

1Зібрав Мойсей усю громаду синів Ізраїля й каже до них: «Ось що заповідав Господь чинити:
2Шість днів робитимете, сьомий же день має бути святий для вас; субота – цілковитий спочинок на честь Господа. Кожен, хто робитиме в цей день, буде караний смертю.
3Не будете запалювати вогню в день суботній ані в одній із ваших домівок.»
4І промовив Мойсей до всієї громади синів Ізраїля: «От що заповідав Господь словами:
5Принесіть від себе пожертву Господеві. Кожен охочий нехай принесе як пожертву: золото, срібло й мідь;
6блакит, порфіру, кармазин, тонке полотно й козячу шерсть;
7баранячі шкури червоні, борсучі шкури й акацієве дерево;
8олію на світло, пахощі на миро для помазання і на благовонне кадило;
9онікс-каміння й каміння, щоб вправляти в ефод і в нагрудник.
10Кожен добрий знавець з-між вас нехай прийде й робить усе, що заповідав Господь:
11храмину й намет і покриття його; гачки й дошки його; засуви, стовпи й підставки їх;
12кивот, носила його, віко, завісу, що його покриває;
13стола, носила його, усі знадоби його й хліб появлення;
14світильник на світло й посудину його, лямпи й олію на світло;
15жертовник кадильний та носила його, й миро для помазання й благовонне кадило й вхідну завісу при дверях до храмини;
16жертовник на всепалення й ґрати мідяні його; носила його й всю посудину його; умивальницю й підставку до неї;
17запони в подвір’ї, стовпи до них і підставки їхні, і завісу до воріт у подвір’я;
18кілки до храмини й кілки до подвір’я, і мотуззя до них;
19одіж службову, щоб служити в святині; святі ризи для Арона священика й ризи для синів його, щоб служити в них священикам.»
20І відійшла громада синів Ізраїля від Мойсея.
21Потім поприходили всі, до кого промовило серце, і всі, кого заохотив дух, і поприносили пожертви Господеві на будову намету зборів та всіх потреб, і на святі ризи.
22Поприходили чоловіки й жінки; усі охочі серцем поприносили пряжки, ковтки, каблучки, намиста, всякого роду золоті речі; окрім усіх тих, що принесли золоті дари Господеві.
23Кожен, у кого знайшовся блават або порфіра, або кармазин, або тонке полотно, або козяча шерсть, або червоні баранячі шкури, або шкури борсучі, приносив їх.
24Кожен, хто міг зробити пожертву сріблом та міддю, приносив їх як жертву Господеві, а й кожен, у кого знайшлось дерево акації, що могло здатися на якубудь потребу, приносив його.
25І кожна жінка, що мала хист, власними руками пряла й приносила пряжу: блакит, порфіру, кармазин і тонке полотно.
26А й усі жінки, що мали до того кебету, сукали козячу шерсть.
27А князі приносили онікс-камені і дороге каміння для оправи в ефод і в нагрудник,
28і пахощі, і олію на світло, і на мастило для помазання, і для благовонного кадила.
29Усі чоловіки й жінки, в яких серце було щедре подавати на всяку роботу, яку Господь заповідав через Мойсея зробити, усі сини Ізраїля приносили доброхіть пожертви Господеві.
30Мойсей сказав синам Ізраїля: «Глядіть, Господь покликав пойменно Бецалела, сина Урі, сина Хура, з коліна Юди,
31і сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом і хистом у всякім ділі;
32щоб продумувати мистецькі задуми та виконувати їх у золоті, сріблі й міді,
33і гранувати каміння для оправи, і різьбити на дереві, виконувати всяку мистецьку роботу.
34І вклав йому у серце дарування навчати інших, йому й Оголіявові, синові Ахісамаха, з коліна Дана.
35Сповнив їх здібністю виконувати всяку різьбарську роботу, художньо-ткацьку та гаптярську на блакиті, порфірі, кармазині й тонкому полотні, та ремісничо-ткацьку, – майстрів до всякої роботи й винахідливих умільців.

36. Майстри 1-7; килими 8-19; дошки 20-34; завіси 35-38

1Бецалел, отже, й Оголіяв та всі вмільці мистецтва, яким Господь дав мудрість і хист, щоб знали, як робити, зроблять усяку потрібну роботу коло святині, згідно з тим, як заповідав Господь.»
2Так покликав Мойсей Бецалела та Оголіява й усіх умільців мистецтва, що їм Господь дав мудрість у серце, всякого, кого хист тягнув узятись до діла, щоб довести його до кінця.
3І взяли вони з-перед Мойсея всі приноси, що поприносили сини Ізраїля на будівлю й спорудження святині, щоб збудувати її; але сини Ізраїля приносили щоранку й далі добровільні пожертви.
4Так, що всі майстри, що були зайняті на роботі коло святині, поприходили кожен від своєї роботи, що її виконували,
5і сказали до Мойсея: «Народ дає більш, ніж треба для виконання діла, що заповідав Господь зробити.»
6І велів Мойсей розголосити по таборі таке: «Нехай ні чоловіки, ні жінки не дають більш ніяких пожертв для святині!» Так було стримано народ від пожертв;
7бо було вже досить запасу на всяку роботу, що мала бути зроблена; було ще й надто.
8Усі найспритніші з майстрів, що були зайняті ділом, зробили храмину з десятьох килимів; з тонкої льняної тканини, блакиту, порфіри, й кармазину, з херувимами вишиваної роботи зробили їх.
9Завдовжки один килим був 28 ліктів, а завширш 4 лікті; міра одна для всіх килимів.
10І позчіплював п’ять килимів один з одним і других п’ять один з одним.
11Зробив і петельки з блакиту на краю кожного килима, що на кінці перших п’ятьох, зчіплених докупи; так само зробив на краю останнього з других п’ятьох зчіплених докупи.
12П’ятдесят петельок зробив на одному килимі і п’ятдесят петельок на краю килима з других, зчіплених докупи; петельки ж були одна проти одної.
13Зробив також і п’ятдесят гапликів золотих і позчіплював ними килими один з одним, і стала храмина ціла.
14Зробив також килими з козячої шерсти до намету над храминою. Одинадцять таких килимів зробив він.
15Завдовжки один килим був тридцять ліктів, а чотири завширш; одна міра для одинадцятьох килимів.
16І зчепив докупи п’ять килимів окремо і шість килимів окремо.
17І зробив п’ятдесят петельок на краю останнього килима перших, зчіплених докупи, і п’ятдесят петельок на краю других, зчіплених докупи.
18Далі зробив п’ятдесят защіпок мідяних до зчіплювання намету, щоб став цілим.
19І до намету зробив покриття з баранячих шкур, пофарбованих червоно, а друге покриття з борсучих шкур зверху.
20І наробив дощок на храмину з дерева акації, прямовисних;
21десять ліктів завдовжки була одна дошка, і півтора ліктя завширш.
22По два чопи в одній дошці, пригнані один до одного; так само зробив на всіх дошках храмини.
23Наробив ото дощок на храмину: двадцять дощок на південному боці, праворуч;
24і сорок срібних підніж зробив під двадцять дощок: по два підніжжя під кожну дошку, для обох її чопів.
25І на другому боці храмини, на північному, зробив двадцять дощок,
26і сорок підніж до них, срібних, по два підніжжя під кожну дошку.
27А на задньому боці житла, на захід, зробив шість дощок.
28Дві дошки зробив до кутів храмини ззаду;
29вони були подвійні знизу, а й подвійні вгорі, до першої каблучки; так зробив до обох, на обох кутах.
30Усього ж було вісім дощок, із срібними підніжками до них: шістнадцять підніж, по два підніжжя під кожну дошку.
31Далі зробив засуви з дерева акації: п’ять до дощок на одному боці храмини,
32і п’ять на другому боці храмини, і ще п’ять засувів до дощок для храмини ззаду, на захід.
33І зробив середній засув, що мав проходити по середині дощок, від одного кінця до другого.
34Дошки ж обклав золотом; каблучки до них, щоб просувати в них засуви, були теж золоті, та й самі засуви теж обклав золотом.
35Зробив він також і завісу з блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна: майстерної гаптярської роботи з херувимами.
36До неї ж зробив чотири стовпи з дерева акації та обклав їх золотом, гачки їх теж були золоті; і вилив до них чотири підніжки з срібла.
37Зробив і запону до входу в намет з блакиту, порфіри й кармазину й тонкого льняного полотна, робом мережаним;
38і п’ять стовпів з гачками їх, і обклав верхи їхні й поперечини їхні золотом, а п’ять підніжків їх зробив з міді.

37. Кивот Завіту 1-9; стіл хлібів появлення 10-16; світильник 17-24; кадильний жертовник 25-29

1Далі зробив Бецалел кивот з дерева акації, два лікті з половиною завдовжки, півтора ліктя завширш і півтора ліктя заввиш.
2Він виклав його сутим золотом ізсередини й зверху, і зробив на ньому навколо золотий вінець.
3І вилив для нього чолири золоті каблучки, до чотирьох рогів його: дві каблучки на одному боці й дві на другому.
4Зробив і носила з дерева акації та й обтягнув їх золотом.
5І повсовував носила в каблучки по боках кивота, щоб можна було носити його.
6Зробив і віко з щирого золота, два лікті з половиною завдовжки й півтора ліктя завширш.
7Зробив і двох херувимів золотих; виковуючи зробив їх, по обох кінцях віка.
8Одного херувима при кінці одного боку, а другого херувима при кінці другого боку; суцільними з віком зробив херувимів по обох його кінцях.
9Херувими ж простягали крила свої вгору, вкриваючи ними віко, а лиця їх були одне проти одного, звернені до віка.
10Зробив також стіл з дерева акації: два лікті завдовжки, лікоть завширш і півтора ліктя заввиш.
11І покрив його сутим золотом, і зробив до нього вінець золотий навколо.
12Зробив на ньому лиштву, на долоню завширш, з усіх боків, а до лиштви зробив знову золотий вінець навколо.
13І вилив до нього чотири каблучки золоті та й приробив їх до чотирьох рогів його на чотирьох ногах його.
14Щільно до лиштви приставали каблучки для всовування носил, щоб носити стіл.
15І зробив носила з дерева акації та й обклав їх золотом, щоб носити стіл.
16Зробив і посудину, що мала бути на столі: миски, кубки, чаші й жбани зо щирого золота, на возливання.
17Зробив і світильник, із сутого золота виковуючи його; його підставка, держало його, вітки, чашечки, бруньки й квітки його були суцільні з ним.
18Шість віток виходило з його боків: три вітки з одного його боку і три вітки з другого.
19Три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіткою на одній вітці, і три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіткою на другій вітці; і так на всіх шістьох вітках, що були суцільні з світильником.
20На світильнику ж було чотири чашечки як мигдалевий цвіт, з бруньками й квітками їхніми.
21Одна брунька під двома вітками суцільна з ним, друга брунька під двома вітками суцільна з ним, і третя брунька під двома вітками суцільна з ним, для шести віток, що були суцільні з ним.
22Бруньки їхні й вітки були суцільні з ним, усе з одного кусня сутого, кутого золота.
23І зробив сім лямп до нього, і щипці, і огарничку до нього з щирого золота.
24Із таланту чистого золота зробив він його й усю посудину його.
25Зробив він і кадильний жертовник з дерева акації: лікоть завдовжки й лікоть завширш, чотирокутний і на два лікті заввиш, роги його суцільні з ним.
26І обклав його щирим золотом, верх його й стінки його з усіх боків, і роги його; і зробив на ньому вінець золотий навколо.
27І дві каблучки золоті зробив до нього під вінець його, по обидвох боках його, по обидвох краях, щоб просувати носила його.
28Зробив він носила з дерева акації та обклав їх золотом.
29Потім зготував святе миро для помазання й чисті благовонні пахощі на кадило, як то виробляють пахощі.

38

38. Жертовник усепалення 1-8; подвір’я 9-20; матеріал та його ціна 21-31

1Зробив і жертовник на всепалення з дерева акації, п’ять ліктів завдовжки, п’ять ліктів завширш, чотирокутний, і три лікті заввиш.
2На чотирьох його кутах зробив чотири роги, що були суцільні з ним, і обклав їх міддю.
3Зробив усе знаряддя до жертовника: казани, і коцюби, і мидниці до скроплювання, і гаки, і жарниці; все знаряддя до нього зробив з міді.
4Зробив і грати до жертовника, плетені, мов решітка, з міді, під виступом його, внизу, до половини його.
5Далі вилив чотири каблучки до чотирьох рогів мідних ґратів, щоб встромлювати в них носила.
6Носила ж зробив з дерева акації та обклав їх міддю.
7І повсовував носила в каблучки, по обох боках жертовника, щоб носити його на них; порожнім, з дощок зробив його.
8Зробив і мідяну вмивальницю й мідяну підставку до неї, із дзеркал тих жінок, що служили при вході в намет зборів.
9Зробив і подвір’я. На південному боці, праворуч, запони двору з тонкого льняного полотна на сто ліктів.
10Двадцять стовпів до них, і двадцять підніж мідяних до них; гачки до стовпів і їхні поперечини були з срібла.
11На північному боці сто ліктів, і стовпів до них двадцять, і двадцять підніж мідяних до них; гачки до стовпів і поперечини з срібла.
12На західньому боці п’ятдесят ліктів запон, стовпів до них десять; гачки ж до стовпів і поперечини з срібла.
13На східньому боці п’ятдесят ліктів;
14п’ятнадцять ліктів запон на одному боці, до них стовпів три і підніж три;
15і на другому боці, звідси й звідси при вході в подвір’я, п’ятнадцять ліктів запон, та стовпів до них три й підніжжя три.
16Усі запони в подвір’ї з усіх боків були з тонкого льняного полотна.
17Підніжжя до стовпів були з міді, а гачки на стовпах і поперечини на них срібні, а облицювання верхів стовпів срібне, і всі стовпи в подвір’ї зчеплено поперечинами з срібла.
18Завіса при вході до подвір’я була гаптярської роботи: з блакиту й порфіри й кармазину й з тонкого льняного полотна; двадцять ліктів завдовжки і п’ять ліктів заввиш, відповідно до запони подвір’я.
19Стовпів до них чотири й підніж до них чотири, з міді; гачки до них із срібла; облицювання верхів їхніх і поперечин їхніх із срібла.
20Всі кілки в храмині і в подвір’ї були скрізь довкруги з міді.
21Оце обрахунок храмини, храмини свідоцтва, що був злічений на наказ Мойсея, зроблений левітами, під орудою Ітамара, сина священика Арона.
22Бецалел же, син Урі, син Хура, з коліна Юди, зробив усе, що заповідав Господь Мойсеєві.
23З ним працював Оголіяв, син Ахісамаха, з коліна Дана, різьбар, мистець-вишивальник і гаптяр на блакиті, порфірі, кармазині та тонкому льняному полотні.
24Всього золота, що пішло на роботу цілої будівлі святині, золота, принесеного в дар, було двадцять дев’ять талантів і сімсот тридцять шеклів, по шеклю святині.
25А срібла від записаних у громаду – сто талантів і тисяча сімсот сімдесят п’ять шеклів, по шеклю святині.
26По «бека» від голови, себто по пів шекля, шеклем святині, з кожного, що перейшов до записаних, від двадцятьох років і вище, від шістсот трьох тисяч п’ятсот п’ятдесят люду.
27А сто талантів срібла пішло, щоб вилити підніжки святині й підніжжя до завіси, сто талантів на сто підніж, по таланту на один підніжок.
28А з тисячі сімсот сімдесят п’ятьох шеклів зробив гачки до стовпів та обклав їх верхи й пов’язав їх поперечинами.
29А міді дарованої було сімдесят талантів і дві тисячі й чотириста шеклів.
30Зробив він з неї підніжжя коло входу в намет зборів, і мідяний жертовник і мідяні ґрати до нього й усе знаряддя до жертовника;
31а й підніжки в подвір’ї навколо, і підніжки до дверей у подвір’я, і всі кілки до храмини й усі кілки навкруги подвір’я.

39. Службовий одяг та ризи 1-7; нагрудник 8-21; плащ та інші ризи 22-43

1З блакиту й порфіри й кармазину зробили службову одіж, щоб служити в святині; а й святі ризи для Арона, як заповідав Господь Мойсеєві.
2Зробили ефод зі золота й блакиту й порфіри й кармазину й тонкого льняного полотна.
3Повиклепували з золота бляшки й порозтинали їх на нитки, щоб гаптувати ними по блакиту й по порфірі й кармазині та по льняному полотні, як то роблять мистці.
4Зробили для ефоду нараменники, що спинались докупи; він був до них прип’ятий обома своїми кінцями.
5Мережаний же пояс, що ним прив’язували його, був суцільний з ним і одної з ним роботи: із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, як заповідав Господь Мойсеєві.
6Оправили два онікс-камені, що були вкладені в золоті насадки, з вирізьбленими печатною різьбою іменами синів Ізраїля.
7І повставляли їх у нараменники ефоду як камені на спомин синам Ізраїля, як заповідав Господь Мойсеєві.
8Зробили й нагрудник, як то мистці вишивають, як ефод: із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна.
9Був він чотирикутний та подвійний, п’ядь завдовжки і п’ядь завширш, подвійно складений.
10І понасаджували на ньому чотири ряди каменів: сардій, топаз і смарагд – ряд перший.
11Другий ряд: рубін, сафір і берил.
12Третій ряд: опал, агат і аметист.
13І четвертий ряд: хрисоліт, онікс і яспис, оправлені в золоту оправу, кожний у своїй насадці.
14А каменів було дванадцять, згідно з іменами синів Ізраїля, яких було дванадцять; вони були виритувані як печатки, кожний із своїм ім’ям, для дванадцятьох колін.
15А на нагруднику зробили ланцюжки, плетені шнуровим способом, із щирого золота.
16Зробили й дві оправи з золота й дві каблучки з золота; і причепили дві каблучки на двох кінцях нагрудника.
17І прив’язали два золоті шнурочки до двох каблучок на двох кінцях нагрудника.
18А обидва кінці двох шнурочків причепили до двох оправок, що були на нараменниках ефоду, з лицьового його боку.
19Зробили ще дві каблучки золоті й причепили на двох других кінцях нагрудника, до внутрішнього його рубця, що звернений сподом до ефоду.
20І знову зробили дві золоті каблучки й причепили їх до двох нараменників ефоду внизу, з лицьового його боку, саме там, де зв’язується, над мережаним поясом ефоду.
21І прив’язали нагрудника, каблучки його до каблучок ефоду, шнурочком із блакиту, щоб був над мережаним поясом ефоду та щоб не зсувався з нього; так, як заповідав Господь Мойсеєві.
22Зробили теж і верхню ризу, ткану, всю з блакиту.
23Посередині ж був отвір у ризі, як отвір броні, облямований навкруги, щоб не рвався.
24На краях же ризи зробили гранатові яблучка з блакиту й порфіри і кармазину та тонкої пряжі.
25Зробили й дзвіночки з щирого золота й попричепляли їх між гранатовими яблучками, по берегах ризи з усіх боків, серед гранатових яблучок.
26Дзвіночок і гранатове яблучко чергувалися навколо, по краю службової ризи, як це Господь повелів Мойсеєві.
27Зробили й хитони з тонкого льняного полотна, ткацьким робом, для Арона та синів його;
28а далі митру з тонкого льняного полотна, і бинди до клобуків, теж з тонкої пряжі, і підштанки з тонкого льняного прядива,
29і пояс із тонкої тканини, з блакиту, порфіри й кармазину, вигаптуваний, як заповідав Господь Мойсеєві.
30Зробили також платівку до святої діядеми, із щирого золота, і написали на ній напис, виритуваний як печатка: «Святе Господеві».
31А до неї прив’язали блакитний шнурочок, щоб причепити її до митри зверху, як заповів Господь Мойсеєві.
32Отак скінчено всю роботу коло храмини, коло намету зборів. Зробили сини Ізраїля все так, як заповідав Господь Мойсеєві, так і зробили вони.
33І принесли до Мойсея храмину, намет та всю утвар її: запинки її, дошки її, засуви її, стовпи її й підніжки її;
34і покриття з баранячих, пофарбованих червоно шкур, і покриття з борсучих шкур, і завісу для заслонювання;
35і кивот Свідоцтва й носила до нього, і віко;
36стіл та ввесь посуд і хліб появлення;
37світильник із чистого золота й лямпи до нього, лямпи, поставлені в порядку, й увесь посуд його, і світильну олію;
38золотий жертовник, і миро для помазання, і благовонні пахощі, й запону до входу в намет;
39мідяний жертовник і мідяні ґрати до нього, носила його й усе знаряддя його; вмивальницю й підставку до неї;
40запони до подвір’я, стовпи його і підніжжя його; запону до воріт подвір’я, його мотуззя й кілки його; усе знаряддя до служення в храмині, для намету;
41службову одежу, щоб служити в святині, священні ризи для Арона, священика, і ризи для синів його, щоб служити священну службу.
42Усе, як повелів Господь, так і зробили сини Ізраїля усяку роботу.
43І оглянув Мойсей усю роботу, і переконався, що вони виконали її; як заповідав Господь, так і зробили її, – і благословив їх Мойсей.

40. Мойсей здвигає храмину 1-33; слава Господня над храминою 34-38

1Тоді сказав Господь Мойсеєві:
2«У перший день першого місяця поставиш храмину намету зборів.
3І покладеш там кивот завіту; і закриєш кивот завісою.
4Внесеш стіл і порозставляєш те, що має бути розкладеним на ньому; і внесеш світильник та й поставиш лямпи на ньому.
5І поставиш золотий жертовник для кадила перед кивотом Свідоцтва; й повісиш запону при вході в храмину.
6Поставиш і жертовник для всепалення перед входом у храмину, до намету зборів.
7Поставиш умивальницю між наметом зборів і жертовником, і наллєш до неї води.
8І відгородиш подвір’я навколо, і завісиш запону у воротях подвір’я.
9Візьмеш мира до помазання та й помажеш храмину й усе, що в ній, і освятиш її, і всю утвар її, і воно буде святим.
10Помажеш і жертовник для всепалення і все знаряддя його; та освятиш жертовник, і він стане пресвятим.
11Помажеш також і умивальницю й підставку її, і освятиш її.
12Потім приведеш Арона й синів його до входу в намет зборів та й пообмиваєш їх водою.
13І вдягнеш Арона в священні ризи; помажеш його і освятиш його, щоб служив мені священиком.
14Приведеш і синів його і повдягаєш їх у хитони.
15І помажеш їх, як помазав їх батька, щоб були мені священиками; і нехай буде їм помазання на вічне священство, з покоління до покоління.»
16І виконав Мойсей усе, як заповідав йому Господь, так зробив він.
17Першого дня першого місяця другого року поставлено храмину.
18Поставив Мойсей храмину; і поставив підніжки до неї, і порозставляв дошки її, і позасовував засуви її, і поздвигав стовпи її.
19І нап’яв намет над храминою, і поклав накриття над наметом зверху, як заповідав Господь Мойсеєві.
20Взяв він Свідоцтво і поклав його в кивот; і приладнав носила до кивота, і поставив віко на кивот зверху.
21І вніс кивот у храмину, і спустив завісу й закрив нею кивот Свідоцтва, як заповідав Господь Мойсеєві.
22Потім поставив стіл в наметі зборів, на північному боці храмини, ззовні завіси.
23І порозкладав на ньому хліби в порядку перед Господом, як велів Господь Мойсеєві.
24Поставив також і світильник в наметі зборів, навпроти столу, на південному боці храмини;
25а на ньому поставив лямпи перед Господом, як заповідав Господь Мойсеєві.
26Поставив і золотий жертовник у наметі зборів, перед завісою.
27І запалив на ньому благовонні пахощі, як заповідав Господь Мойсеєві.
28І повісив завісу при вході в храмину.
29А жертовник для всепалення поставив коло входу в храмину, в наметі зборів, і вчинив на ньому всепалення й офіри, як повелів Господь Мойсеєві.
30Поставив і умивальницю між наметом зборів і жертовником, і налив до неї води на обмивання.
31І вмивали собі нею Арон і сини його руки й ноги.
32Як увіходили в намет зборів і як приступали до жертовника, обмивались, як заповідав Господь Мойсеєві.
33І відгородив подвір’я навколо храмини й жертовника, і завісив запону на воротях подвір’я. Так довершив Мойсей діло.
34Тоді хмара вкрила намет зборів, і слава Господня сповнила храмину;
35і не міг Мойсей увійти в намет зборів, бо на ньому покоїлася хмара, й слава Господня сповнила храмину.
36І як хмара піднімалася з-над храмини, сини Ізраїля рушали в дорогу в усіх своїх переходах.
37А як хмара не піднімалась, то й вони не рушали, аж покіль вона знову не піднімалась.
38Бо хмара Господня була над храминою вдень, уночі ж вогонь був над нею, перед очима всього дому Ізраїля, в усіх їхніх мандрівках.

повернутися на початок книги

Попередня книга (“Буття”)  Наступна книга (“Левіт”)